Анатолій Г. з Новомосковськом району. Буду щиро вдячний за можливість L поспілкуватися з тією самотньою, що цього побажає. Мені 71-й
Михайло Ч. з Дніпра. Побоююся написати щось зайве і нашкодити самому собі. Тому коротко: 77 років, удівець, не п’ю, не
Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці –
Іван С. з Приорілля. Я всі випуски рубрики перечитую, і всіх мені жалко. Іноді бере за серце цей крик самотньої
Богдан В. з Дніпра. Народився у березні 1944. Нині вже не працюю, мешкаю на Перемозі, у двокімнатній «чешці». Автолюбитель-мандрівник, на
Анатолій Г. з Новомосковськом району. Ні перший раз, ні другий не вийшло нічого. Надійшли мені чотири відгуки. Але не знаю,
Олександр А. з Дніпра. Народився 1952. Мати виховувала мене сама. Ні братів, ні сестер. Дітей нема. Сьомий рік як овдовів.
Яків С. з Кам’янського Моїх вісімдесяти мені не дають. Ріст середній, вага 90. Душа сповнена бажання щастя. Працював водієм на
Іван Ч. Добрий день, Оленко. Вперше до Вас пишу, як щось не так, то вибачайте. Вже десять років як я
Чотири роки минуло, як з’явилася в нашій рубриці публікація «Твердому горішкові і волонтерці весільне вбрання вишивали дніпровські майстрині» (4 січня
