Від початку осені на всіх нас чекає низка важливих змін, які торкнуться освітнього процесу, соціальних виплат та фінансової сфери. Вересень принесе оновлені правила для шкіл і дитсадків, зростання зарплат і стипендій, а також появу нової банкноти найбільшого номіналу.

Новий навчальний рік: коли розпочнеться та що зміниться

За рішенням Уряду 2026/2027 навчальний рік у школах триватиме від 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Організацію освітнього процесу й формат роботи регулюватимуть місцеві військові адміністрації та засновники шкіл з огляду на безпекову ситуацію.

Конкретну дату проведення останнього дзвоника й тривалість літніх канікул кожна школа визначатиме самостійно рішенням педагогічної ради, тому вони можуть відрізнятися у різних закладах.

Крім того, у червні школи за власним бажанням зможуть проводити додаткові заняття та консультації для компенсації освітніх втрат.

Водночас від 1 вересня 2026 року безоплатне гаряче харчування стане доступним для учнів 1-11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Урядова програма охопить близько 3 мільйонів дітей по всій Україні.

На фінансування проєкту впродовж вересня–листопада 2026 року держава виділяє понад 7,4 мільярда гривень субвенції місцевим бюджетам.

Оновлено стандарти шкільної освіти

Кабмін оновив чотири державні стандарти загальної середньої освіти для підготовки системи до переходу на профільне навчання з 1 вересня 2027 року. Для учнів, які розпочали навчання за правилами 2011 року, передбачено перехідний період зі збереженням попередніх умов.

Одне з ключових оновлень стосується дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. Для них запровадили навчальні плани з українознавчим компонентом, що звільняє від потреби паралельно опановувати дві повні шкільні програми. Крім того, у 7–9 класах додали дві години на вивчення предметів громадянської та історичної галузей.

Зміни торкнулися й інклюзивної освіти: відтепер рівень підтримки учня визначатиметься його функціональними потребами, а не медичним діагнозом.

Стипендії студентів зростуть

Так, Президентська стипендія збільшиться вдвічі й становитиме 20 тисяч гривень на місяць для студентів вишів та 15,2 тисячі гривень для учнів коледжів. Виплату в 20 тисяч гривень отримають першокурсники, які склали кожен предмет НМТ щонайменше на 185 балів — під цей критерій підпадає близько трьох тисяч вступників.

Також у 2 рази зростуть виплати від Верховної Ради (8,8 тис. грн для вишів/6,64 тис. грн для коледжів) та Кабміну (8 тис. грн для вишів).

Мінімальна академічна стипендія для студентів університетів зросте з 2 000 до 4 000 гривень, а підвищена — до 5 820 гривень (за окремими галузями — до 7 420 грн). У коледжах мінімальні виплати становитимуть 3 020 гривень, а підвищені — 4 394 гривні (галузеві — до 5 618 грн). Окремо передбачено пільги для молоді з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Вони зможуть вступати до вишів за співбесідою без НМТ, а за підтримки ООН та ЮНІСЕФ мають можливість отримати гранти на навчання й одноразову допомогу

Англійська у дитсадках

Від 1 вересня англійська мова стає обов’язковою частиною програми для дітей старшого дошкільного віку (5–6 років). Нововведення має на меті зацікавити дітей, дати їм базові уявлення про мову та підготувати до шкільної програми, тому вимагати вільного володіння англійською від дошкільнят не будуть.

Батькам більше не доведеться шукати окремі курси для первинного знайомства дитини з мовою.

Заняття не обов’язково проводитимуть штатні вихователі. До освітнього процесу дозволено залучати шкільних учителів, педагогів приватних закладів та ФОПів із відповідною підготовкою. Якщо в населеному пункті бракуватиме фахівців, уроки будуть організовувати дистанційно: діти перебуватимуть у групі з вихователем, а викладач підключатиметься онлайн.

Відстрочка для педагогів у «Резерв+»

У вересні в цьому застосунку планують запустити функцію автоматичного оформлення відстрочки від мобілізації для вчителів та інших педагогів шкіл. Наразі Міноборони проводить бета-тестування послуги.

Отримати відстрочку онлайн зможуть педагоги, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Завдяки автоматичній перевірці даних через державні реєстри подавати паперові довідки чи відвідувати ЦНАП не знадобиться.

Хто може втратити відстрочку

В Україні під час воєнного стану та мобілізації чоловіки 25–60 років можуть отримати відстрочку від призову, але її обов’язково потрібно офіційно оформити. Оформити відстрочку можна через «Резерв+» (якщо всі документи є в електронних реєстрах) або через ЦНАП (якщо документи паперові). Лише після підтвердження відстрочки військовозобов’язаний не підлягає призову.

Варто пам’ятати, що відстрочка має обмежений термін дії — зазвичай 6 або 12 місяців, а потім її потрібно поновлювати. Водночас чоловікам, які мають відстрочку, можуть надсилати повістки для уточнення військово-облікових даних. Такі повістки не слід ігнорувати.

У деяких випадках навіть законно оформлену відстрочку чоловікові можуть анулювати. Втратити свій статус можуть:

• багатодітні батьки, якщо не сплачують аліменти,
• батьки трьох дітей, якщо найстарша дитина досягла 18-річного віку,
• чоловіки з інвалідністю, якщо не з’явилися на повторну комісію або були визнані на ній придатними;
• студенти, які закінчили поточний рівень освіти, взяли академічну відпустку або перевелися на заочну форму навчання;
• доглядальники за рідними, якщо родич перестав потребувати догляду;
• батьки дитини з інвалідністю, якщо дитина одужала та втратила такий статус.

Чекаємо на Стуса номіналом 2 000 гривень

Нацбанк України від 4 вересня 2026 року вводить в обіг банкноту номіналом 2 000 гривень. Поява нового номіналу зумовлена економічними чинниками: з 2019 року середньомісячна зарплата в країні зросла втричі, рівень цін подвоївся, а обсяг готівки в обігу сягнув понад 970 млрд грн.

Частка тисячогривневих купюр за сумою перевищила 55%, що за міжнародними стандартами сигналізує про потребу у вищому номіналі.

У НБУ наголошують, що випуск нової банкноти є плановою заміною готівки й не вплине на інфляцію чи курс валюти.

Дату 4 вересня обрали на знак пам’яті про Василя Стуса: цього дня 1965 року поет узяв участь у правозахисному протесті під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків», а 1985 року загинув у радянському таборі.

Уляна ЗАРЕМБА