ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Валентин С. Сам я городянин. Дітей нема. Є сестра у Васильківському районі. Мені 82, ходжу з паличкою, ріст 170, ваги
Валентин С. Сам я городянин. Дітей нема. Є сестра у Васильківському районі. Мені 82, ходжу з паличкою, ріст 170, ваги
Костянтин С. з Приорілля. Овдовів шість років тому. Дочка з сім’єю в сусідньо- , му районі, син військовий, далеко, буває
Володимир Т. із Синельниківського району. Мешканець селища міського типу, українець, 64 роки, ріст 170, вага відповідна, лихих звичок нема. Нема
Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці –
Костянтин С. з Приорілля. У серпні виповнилося 72, та вже скоро п’ять місяців минуло від часу моєї публікації, а ніяких
Василь Я. з Покровського району. У Донецьку лишив трикімнатну квартиру, купив тут, у селі, хату – не найліпшу, але й
Яків С. з Кам’янського. Моїх вісімдесяти мені не дають. Ріст середній, вага 90. Душа сповнена бажання щастя. Працював водієм на
Володимир М. із Жовтих Вод. Прошу пробачення за кривий почерк, болять пальці. Вік мій 79. Ріст 175, вага 82. Другий
Валентин С. Сам я городянин. Дітей нема. Є сестра, мешкає в селі у Васильківському районі. Мені 82, ходжу з паличкою,
Василь Я. з Покровського району. Мені 81. Не курив, не п’ю. Сам себе всім обслуговую. Я переміщена особа з самого