Валентин С. Сам я городянин. Дітей нема. Є сестра, мешкає в селі у Васильківському районі. Мені 82, ходжу з паличкою, ріст 170, ваги не знаю. Вдівець з 2003. Мешкаю у сільському пансіонаті. Спокійний, сваритися не люблю. Буду вдячний за відгук, охоче поспілкуюся з жінкою, яка цього побажає.

Володимир Л. з Магдалинівсько-го району. Чимало минуло літ, відколи овдовів. Не раз і не раз пробував знайти свою половинку для душі і серця, одначе з тих намагань нічого не вийшло. Почав був жити з набагато молодшою, але з’ясувалося: полюбляє спиртне. Довелося розійтись. Дітей нема. Пенсіонер МВС, ще працюю у Дніпрі. На моєму обійсті хата, літня кухня, город, більший шмат якого здаю в оренду, гарний сад: малина, смородина, агрус, виноград, полуниці. Корову продав. Купив мотоблок, є мотоцикл. Словом, усе маю для життя, а тільки сам-один у хаті, та коти і собаки на подвір’ї. Люблю фотографувати, знімаю відео. 66 років, 170, вага 75.

Віктор Т. з Дніпра. Знов пишу, бо зі спілкуванням нічого не вийшло. Все ж чекатиму, що відгукнеться жінка, чиє бажання переїхати і моє життя з сином десь зійдуться на перехресному шляху. Син мій, так само Віктор, 22 роки, має інвалідність, не розмовляє. На лівому березі у трикімнатній хрущовці ми удвох. Я вже на пенсії, здоровий спосіб життя, те, що маю, те й задовольняє мене, за грішми не женусь. Окрім матеріального достатку, має бути духовний розвиток. Моя повсякденність: домашнє господарство, читання книжок. Люблю тварин. Мені 58, ріст 178, вага 85. Ведучій рубрики
Олені Десятерик окреме спасибі за створення двостороннього зв’язку – через листування – з людьми, які бажають бути несамотніми.

Олександр О. з Дніпра. Освіта вища, працюю, інтереси різнопланові, ніяких шкідливих звичок. Житлом забезпечений. 39-й рік, ріст і вага нормальні. Стосунків для розваги або комерції ніколи не шукав. Були, сказати б, деякі взаємини – не зрослося, відпало. Ні дітей, ні шлюбного минулого.
Усе ж хотілося б зустріти просто хорошу, доброзичливу жінку, самотню, з якою були б розуміння і спільні погляди та зацікавлення. По натурі я досить товариський, однак не тусо-вочний. Може, знайдеться з такою ж самотньою щось те, що нас поєднає?

Станіслав М. з Кривого Рогу. Мені 29, жонатий не був. За фахом інженер-комп’ютерник, по закінченні університету працюю в школі. На додачу до основної роботи підробляю репетиторством, готую учнів до ЗНО, результати непогані.
Отже, часу вільного в мене дуже мало. Тож нікуди не ходжу. Мешкаю у квартирі з батьками. З моїх вад назву таку: не вмію варити їсти, але посуд мию дуже гарно (жартую, але це правда). Як самотню ровесницю (може бути старша, різниця у роках мене не лякає: мій тато молодший від \ мами на два роки, і все гаразд) зацікавить моя особа, то буду радий.

Нелла К. з Дніпра. Своїм минулим подружнім життям похва-/ литися не можу. Колись замолоду думала, що, присвятивши себе родині, буду щаслива. Помилилася. Усе в житті довелося робити самій. Мій небіжчик був ревнивий, пияк, зраджував, я його боялася, тому що бив мене. Усі ті роки почувалася самотньою.
Тепер так само не дуже радісно. Дочка виросла, влаштовувала своє життя, я бавила онуків.
Мені 77, квартира моя на правому березі.

Євгенія М. з Дніпра. На пораду своєї близької приятельки відважуюсь подати свій голос. Мені скоро 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. Хвалитися так дуже не буду, найліпша оцінка – це, мабуть, вчинки і поведінка людини. Освіта вища, працюю за фахом майже 20 років, і є ще маленький бізнес.
У трикімнатці я з мамою і моєю донечкою 8 років. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин. Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю?

Світлана Р. з Криничанського району. Пишу Вам, Олено, другий раз, бо нічого не змінилося в моєму житті. У селі я з мамою і татом, ніде не працюю, помагаю батькам на господарстві. Чи не можна через вашу рубрику познайомитися з сільським парубком? Так надоїло буть одній! Мені 29.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з
якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.