Вадим Л. з Дніпра. Чимало літ минуло, відколи овдовів. Не раз і не раз пробував знайти собі половинку для душі і серця, одначе з моїх намагань нічого не вийшло чомусь. На околиці міста маю приватний дім з присадибною ділянкою. В дітей та онуків своє життя. У січні виповнився мені 81 рік. Звертаюся до самотньої ровесниці подібної долі: відгукнися!

Сергій А. Прошу пробачити мою російську, мешкаю в селі, розмовляю «по-сільському» – мішаною говіркою. Як учився, то викладали російською, особливо останні чотири роки, тоді ж була совєцька влада, і писалося все російською. Якби спробував написати цей лист українською, наробив би ще більше помилок.
Щоб було трохи уявлення про мене: 55 років, ріст середній, десь 170, вага 90. За фахом ветеринар, працюю у державній службі ветеринарії. Розлучений, діти дорослі, живуть окремо, а я сам. Подробиці лишаю для тієї, що відгукнеться. Шукаю насамперед доброту і тепло.

Владислав М. з Дніпра. Дякую, пані Олено, за Ваше сприяння моїм намірам створити сім’ю. Однак ці спроби врешті-решт скінчилися невдачею. Річ у тім, що для мене неважливо, звідки буде моя обраниця, може й не з Дніпра, головне, аби була, як то кажуть, людина хороша. Вже мені 43, спокійний, домашній, лихих звичок нема. Є квартира на лівому березі. Є праця. Заробляю непогано. Ріст 175, вага 89.

Дмитро С. з Дніпра. 1982 р. н., зріст 180, вага 77, темно-русявий, сіро-зелені очі, економіст. У шлюбі не був, дітей нема. У квартирі на правому
березі я з матір’ю та молодшою сестрою. Люблю змістовне й затишне життя, природу, музику, мистецтво, прогулянки. Здоровий спосіб життя (але не спортсмен). Помірковано товариської вдачі. Буду радий твоєму, однодумнице, відгукові. Поспілкуємося, побачимо, чи є в нас спільний шлях.

Катерина П. з Дніпра. Вдова, дітей нема, мешкаю у висотці, нагірний район. Вже не працюю. Читаю у рубриці, ніхто не хоче жити один. Та наскільки це можливо? Може, котрийсь одинак захотів би переговорити на цю тему? Мені 74, ріст 157, вага 73.

Тетяна С. У райцентрі свій дім, город, сад, квітник. Газ, вода, зручності в хаті. Син мешкає окремо. Мені 61 рік, ріст 158, вага 62, освіта вища, розлучена. Змушена була кинути роботу, бо мала доглядати батьків. За місяць два похорони…
Відтоді минуло шість років. Несила терпіти самотність. По натурі добра, чуйна, спокійна, без лихих звичок, здоровий спосіб життя, залюбки пораюся на городі, у квітах, люблю готувати щось смачненьке, та за роботою, правда нема часу, та й неохота для себе одної.
Й писати нема часу. Як чоловік не-врівноважений, зі шкідливими звичками, то прошу не турбувати.

Лариса Г. з Дніпра. Мені 57, ріст 165, вага 50, симпатична, вважаю себе творчою особистістю, роблю картини в стилі декупаж. Люблю природу, тварин, прогулянки.

Познайомлюся з порядним працюючим чоловіком.
Інна Ч. з Петриківського району.
Життя минуло у Дніпрі, працювала вчителькою в школі. Та у 2010 році в батька стався інсульт, параліч. Звільнилася, дев’ять літ доглядала, лікувала також і маму.
2019 обох не стало. Вже понад рік як я переїхала остаточно в село. Це 20 хвилин по Передовій до Фрунзенсько-го масиву. Одна у хаті, що збудував тато. Дім великий, садиба п’ятдесят соток. На моєму подвір’ї індики, кури та дві собаки й кішка. Розлучена, дітей нема, повної статури, 56 років, зріст 176, знак Стрільця. Конче потрібен чоловік порядний, несудимий, для серйозних стосунків. Для життя.

Вікторія В. Ось почитала газету і, недовго думаючи, пишу. Вдова, нині зовсім одна, бо два роки тому вмер мій єдиний син. Освіта вища, та за фахом давно не працюю. Дуже люблю дітей. Страшно жити одній, ні дітей, ні онуків. Є тільки мама. Мені 53, ріст 170, вага 62, світле волосся, блакитні очі. Життя навчило робити багато що, навіть доїти корову. Писати довелося б довго, аби все розказати. Зручніше буде поспілкуватись телефоном, можу вислати знімок, навіть вайбером.

Наталка Ч. з Дніпра. 37 років, ріст 168, вага 74, спокійна, відповідальна. Дві освіти: економіст, програміст. Нині працюю в торговій мережі.
Жити добре, як поруч є надійний друг, коханий чоловік. А я неодружена, дітей нема. На Перемозі ми з мамою у трикімнатці.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з
якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.