«Аби дітей родила, як діжа хліб родить»

3 месяца ago Zorya Комментарии к записи «Аби дітей родила, як діжа хліб родить» отключены

21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці, або ж Друга Пречиста. Відзначається з ІУ століття й розпочинає річний цикл головних свят.

Марія народилася в сім’ї благочестивих Якима та Анни, які, доживши до старості, не мали дітей, чим дуже переймалися. Якось чоловік приніс до Єрусалимського храму дари Господу, але священик не прийняв їх, бо той був бездітний, а діти вважалися благословенням Божим. Засмучений Яким подався у пустелю і дав обітницю поститися, аж доки Господь не почує його молитви. Дізнавшись про це, Анна сіла в саду під лавром і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила на дереві гніздо, де пищали пташе нята. «Навіть птахи мають дітей, а нам нема такого щастя на старість», -зітхнула.

Раптом їй явився ангел Го сподній: «Тії зачнеш і народиш Доньку. Через Неї дістануть благословення Боже усі земні народи. Через Неї буде дано всім людям порятунок. Ім’я їй буде Марія». Відтак ангел явився і Якимові: «Бог почув твою молитву і даруватиме тобі Свою благодать. Анна зачне і народить тобі Дочку. Ось тобі знак, що я говорю правду: йди до храму, і там, біля Золотих воріт, знайдеш свою дружину, якій я сказав те ж саме…».

За дев’ять місяців Анна й справді народила дівчинку, якій судилося стати матір’ю Ісуса Христа.

Друга Пречиста – свято жіноче: жінку вшановують як продовжувачку роду. Лик Богородиці прикрашають живими квітами, в церкві ставлять свічки біля ікони Божої Матері. Бездітні ж моляться, аби вийшло обзавестися немовлям.

Наші пращури безпліддя приписували лише жінці та сприймали як гріх, ганьбу і неславу. Бездітну дражнили поза очі «пустою вербою», «пустоцвітом». Її не просили на весілля, не брали
в куми. Навіть не дозволяли починати жнива або збирати врожай. Вважали нещасливою на руку і «на перехід» – як перейде дорогу, то неодмінно щось прикре станеться.

Що тільки не робили, аби завагітніти: обходили навколо старої липи і просили в лісового духа дітей; пили заварену кору з дуба й берези, що зрослися докупи; навесні їли «котики» з гілок, освячених на Вербну неділю, а восени — перші яблука, сливи, виноград.

Магію впливу на дітонародження приписували також зерну та хлібу: радили сідати на те місце, де лежав щойно спечений хліб, або просто на ще гарячу паляницю. Молодих після розпису чи коли йшли від вінця на порозі обсипали зерном (цей звичай і нині шанується). А наречену ще й садовили на діжу, в якій розчиняли хліб: «аби дітей родила, як діжа хліб родить».

Цього дня ніхто не працював і не постився, а після відправи збирали гостини. І чим більше страв на столі, тим багатший буде новий рік.

«На Другу Пречисту на городі чисто» – годилося зібрати весь урожай: картоплю викопати, кукурудзу виламати, гарбузи позвозити. На саме ж свято завжди варять першу гарбузову кашу. Готують її на молоці, з пшоном, заправляють медом. Тоді гарбузи не погниють і долежать до весни.

Для пасічників – останній строк утеплення вуликів. Вівчарі вдруге стрижуть овець (дехто робить це раніше, аби до зими мала худоба увійшла з густим теплим руном).

Доброю прикметою було вмитися вдосвіта річковою водою: дівчатам – на скоре заміжжя, жінкам – на вроду. А ще кажуть, «з ким будеш цього дня цілуватися – з тим усе життя проживеш».

Тетяна МАЛИШЕНКО

Поделиться: