ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

3 недели ago anelya Комментарии к записи ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ? отключены

Вадим Л. з Дніпра. У січні виповнився 81 рік. Чимало літ минуло, відколи овдовів. Не раз і не раз пробував знайти собі половинку для душі і серця, одначе з моїх намагань нічого не вийшло чомусь. На околиці міста маю приватний дім з присадибною ділянкою. В дітей та онуків своє життя. Звертаюся до самотньої ровесниці подібної долі, згодної переїхати: відгукнися!


Народилася 1943 в Дніпрі, була війна, назвали мене Неллою. Священник зауважив, що то ім’я німецьке, й охрестив Ніною. Вдова з 2002-го. Є дочка, двоє онуків. Мешкають окремо, моя квартира на правому березі. Довго не наважувалася на цей лист. Самотнього, якому несила бути одинаком, відповім неодмінно. Я його зрозумію. Ростом невелика, 159 см.


Олександр П. з Покрова. У свої 63 роки сам у просторій однокімнатці в гарному місті (колишньому Орджоні-кідзе), нікого в мене нема. Як тій, що захоче відгукнутися, так само одиноко, то запрошую до себе. Я чоловік без поганих звичок, добрий, спокійний. Лише сильно невезучий. Хочеться сімейного затишку, жіночого тепла, якого я ще не відчував у своєму житті. Інвалід другої групи (епілепсії нема одинадцять років). Як Вас зачепив мій лист, прошу відгукнутися, чекаю на лист.


Галина Г. з Дніпра. Розлучена, маю дочку, працюю, життєрадісна, врівноважена, неконфліктна, люблю життя, не опускаю рук, але самій-одній тяжко. Струнка, ріст 161, на вид молодша за свої 56. Хотіла б, аби дав про себе знати чоловік, котрий би став надійним другом, коханим супутником у житті. З мого боку обіцяю підтримку, взаєморозуміння, затишок і спокій у домі.


Андрій П. з Дніпра. 41 рік, ріст 180, вага 85, давній передплатник «Зорі». Одружений не був, дітей нема. Спокійний, чуйний, добрий. Скінчив у Дніпрі технологічний технікум, працюю за фахом. З батьком і матір’ю мешкаю в АНД районі, в нас приватний сектор, трохи господарства. Все ще мрію створити сім’ю.

Наталя С. з Дніпра. Два роки як сама. Незвично, незручно. Спілкуюся з людьми, багатьом подобається самотність. А я не можу звикнути, на себе дивлюсь і не розумію, чому так сталося зі мною і чому я одна у свої 52. На вигляд гарна, нема нічого зайвого. Колись була весела, тепер трішки всміхаюся, але почуття гумору не втрачено. Добра, хазяйновита, спокійна. Мрію про гідного чоловіка, знаю, що мрії справджуються, сподіваюся, що й мені цього разу поталанить. Власного житла не маю. На відгук відреагую вдячно. Погоджуся на переїзд, як дійдемо порозуміння.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», пр. Дмитра Яворницького, 18, Дніпро, 49027. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д

Поделиться: