Захопившись живописом усього вісім місяців тому, бухгалтер із Дніпра Олена Шеріх вже написала олією 13 полотен і не має наміру зупинятися.

У житті часто буває так, що для пробудження прихованих у нас здібностей потрібен якийсь імпульс, поштовх або, якщо хочете, знак. Для того, щоб бухгалтер Олена Шеріх несподівано відкрила в собі талант живописця, знадобилися три складові: вільний час, підтримка близьких і пристрасне бажання писати.

Тож, намалювавши свою першу акрилову картину «за номерами» зовсім недавно – у січні 2020-го, сьогодні Олена Олександрівна вже впевнено пише пейзажі олією та мріє змальовувати красу української природи з натури.

– Що цікаво, в школі я мала далеко не кращі оцінки з малювання, – з посмішкою розповідає наша героїня. – Хоча в цілому можу сміливо назвати себе творчою особистістю, з гарним художнім смаком і руками «з потрібного місця». Я прекрасно в’яжу гачком і спицями, шию та моделюю одяг, вишиваю хрестиком і бісером. Але при цьому живопис до недавніх пір залишався для мене «терра інкогніта», хоча й викликав неабиякий інтерес: я захоплювалася багатьма картинами й художниками, могла підійти з питаннями до живописців на пленері, але не більше…

Все змінила минула зима, коли Олена Олександрівна тимчасово була без роботи й у неї з’явилося багато вільного часу. Щоб якось розважити маму, дочка Юля подарувала їй мольберт, акрилові фарби та картину, яку потрібно було намалювати «за номерами». Нашій героїні ідея сподобалася, і як людина відповідальна, з поставленим завданням вона впоралася швидко й якісно, в лічені дні закінчивши морський пейзаж з маяком.

Водночас син Влад поставився до маминих старань досить скептично, назвавши «пронумерований» живопис «розмальовкою для дорослих», і запропонував їй написати справжню картину. Щоб не бути голослівним, Влад також подарував мамі перше полотно й набір олійних фарб. З того моменту в Олени Олександрівни почалося нове життя, сповнене творчих пошуків й осяянь.

– Звичайно, мені довелося майже всьому вчитися з азів: наприклад, як змішувати фарби, щоб отримати потрібний колір, – розповідає Олена Шеріх. – На допомогу прийшов Інтернет. Свою першу картину олією – різдвяний ліхтарик – я писала, керуючись мастер-класом пітерської художниці Ольги Базанової. Потім закінчила школу живопису онлайн, однією з умов якої було написати п’ять картин за п’ять днів і відправити викладачеві на перевірку. Але оскільки я зрозуміла, що натюрморт це не моє, наступним вибором стала «Школа морського пейзажу Дмитра Рози». Відеоурокам цього художника був присвячений практично весь мій карантин. До речі, саме завдяки вимушеному сидінню вдома я змогла швидко підвищити рівень своєї художньої майстерності та написати більше десяти картин в рекордно короткі для новачка терміни…

Як вже зрозуміли читачі, Олена Олександрівна надає перевагу пейзажам, особливо виділяючи морську тематику. Але, якщо треба, може створити картину й іншого жанру. Наприклад, одного разу її попросили написати портрет… кота. Малювати рудо-білого красеня Алекса довелося по фото. В результаті олійний котодвійник практично нічим не поступався оригіналу – господиня Алекса була від картини в цілковитому захваті.
Нове хобі Олени Шеріх викликає всебічну підтримку її сім’ї й щире захоплення друзів та знайомих. І якщо хтось просить подарувати вподобану ним картину – художниця розлучається з роботою без найменшого жалю. Адже, на її думку, готові полотна не повинні припадати пилом у ящиках, їхнє призначення – дарувати оточуючим радість та позитивні емоції.

– Кілька моїх морських пейзажів прикрашають стіни нашої квартири, тож хоча через карантин ми з чоловіком цього року не з’їздили у відпустку, дивлячись на картини, чудово відпочили «віртуально», – сміється Олена Олександрівна.

Незважаючи на те, що влітку наша героїня вийшла на нову роботу, полишати заняття живописом вона не збирається, бо відчуває «невгамовне бажання писати». Крім того, нове хобі для Олени Шеріх – це своєрідне перезавантаження, справжній релакс після складних і напружених буднів бухгалтера. Тому не дивно, що у художниці-по-чатківця – наполеонівські творчі плани. По-перше, почати писати пейзажі з натури (в мріях – зобразити звивистий берег річки Сейм рідного Путивля); по-друге – протягом зими створити кілька сільських замальовок (вже є ідеї для п’яти картин); по-третє – написати портрет власної кішки. І, нарешті, освоїти новий вид живопису – гризайль, коли малюнок створюється тоновими градаціями одного кольору – наприклад, коричневого або сірого.

Звичайно, Олена Олександрівна розуміє, що їй треба опанувати ще багато тонкощів живопису, адже вона лише на початку свого творчого шляху. Але в той же час вона радить усім, хто мріє малювати, не боятися спробувати попри будь-які «але»: недосвідченість, зайнятість, зрілий вік тощо.

– Першими в мене повірили мої діти, які й надихнули на цей крок, – каже талановита бухгалтер. – Але я й сама не піддавалася сумнівам, рішуче налаштувавшись на успіх. В результаті свою першу картину олією, яку вважаю цілком вдалою, написала всього за два дні. Звісно, помилок ще багато і я весь час працюю над ними – як самостійно, так і під керівництвом своїх онлайн-на-ставників. Але успіхи в творчості настільки надихають, що це важко передати словами!

Ірина КАДЧЕНКО, фото Юлії ШЕРІХ-ТРОЇЦЬКОЇ