«МИ НЕ ВЛАШТОВУЄМО ШОУ, А ПРОПОНУЄМО РІШЕННЯ»

3 недели ago Zorya Комментарии к записи «МИ НЕ ВЛАШТОВУЄМО ШОУ, А ПРОПОНУЄМО РІШЕННЯ» отключены

Під час бесіди з лідером «ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ» в Дніпропетровській області Геннадієм Гуфманом ми говорили про нещодавній напад на прихильників ОПЗЖ, який вразив усю країну, про повернення захмарних зарплат топ-чиновникам і деякі інші важливі події, які трапилися в країні.

– Жахливий випадок нападу на автобус з прихильниками «ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ ЗА ЖИТТЯ» – як таке могло трапитись?

– Це не просто вуличний бандитизм. Це сформований при Порошенко і вже остаточно знахабнілий від безкарності при Зеленському політичний бандитизм, здійснюваний бойовиками Нацкорпуса та інших йому подібних організацій.

Хто міг припустити, що аргументом влади в політичній боротьбі з опонентами стане тероризм?

Хто міг подумати рік тому, що нова українська влада дасть добро на розстріли і вбивства опозиції?

Штатні патріоти щось там верещать про Лукашенка і його силовиків. Але в Україні сьогодні взагалі немає ні права, ні правоохоронців. Будь-хто з нас, якщо у нього в голові й на мові з’являться власні думки, власні оцінки, може бути побитий і убитий.

Ви можете любити або не любити владу чи опозицію. Але дайте самі собі пряму і чесну відповідь – ви відчуваєте себе захищеними? Ви впевнені в тому, що потенційні вбивці вас і ваших близьких будуть покарані? Навіть простіше – ви впевнені, що їх будуть шукати, що вони не працюють у зв’язці з владою? На жодне з цих питань не можна з упевненістю відповісти «так».

З упевненістю можна говорити лише про те, що життя України і українців влада віддала на відкуп політичним кілерам.

Ви про таку «демократію» мріяли? Про такі «європейські цінності»?

– Як Ви прокоментуєте рішення Конституційного суду України про скасування обмежень на зарплати топ-чиновників, яке викликало обурення?

– Конституція односторонньої дії. Так би я назвав дії Конституційного суду України, який має монопольне право трактувати основний закон країни.

У цьому суді роками лежать справи про порушення Конституції.

Про те, що мінімальний прожитковий рівень не дозволяє людям прожити. Або про те, що закон про освіту позбавив російськомовних українців права вчитися в школі російською мовою. Таких захованих у довгу шухляду столу справ десятки.

А тут рівно за три місяці, з 1 червня по 28 серпня, КС розглянув та прийняв рішення по «найважливішому» для України і всіх українців питанню -про те, що не можна позбавляти міністрів, членів Наглядових рад держпідприємств, суддів та інших «слуг народу» їх звичної щомісячної зарплати в 130-450 тисяч гривень.

Пам’ятаєте, як 13 квітня Рада змінила закон про держбюджет і на час карантину ввела обмеження – виплачувати топ-чиновникам не більше 10 мінімальних зарплат, тобто не більше 47 тисяч гривень на місяць? І це ж правильно!

«Ні, не правильно», – вирішили всілякі скривджені Лещенки і Найєми, які раптово стали фахівцями залізниці та оборонної промисловості, й побігли скаржитися в свої улюблені посольства. Посольства Великої сімки строго наказали Зеленському не ображати грантоїдів. Президент у відповідь швидко підготував відповідний законопроект і подав його в Раду. Але потім так само швидко відкликав, злякавшись реакції опозиції і неминучого публічного скандалу.

Після цього з’явилися одразу два документи: меморандум про кредит з МВФ і меморандум про кредит з ЄС. У цих документах прямим текстом прописано, що у наглядових радах українських підприємств мають сидіти іноземці та отримувати стільки грошей, скільки їм хочеться.

Але як це реалізувати, адже потрібно вносити зміни в закон, а значить виносити питання на обговорення в Раду?

В Офісі президента придумали: наказали суддям Верховного суду подати позов до Конституційного суду. І всі обмежуючі зарплату статті закону про бюджет визнали «некон-
ституційними» – просто скасували судовим рішенням.

Ця історія дуже наочно демонструє, в чиїх інтересах працює головний «слуга народу» і його «слуги» рангом поменше. Інтересів більшості народу тут немає і на 3 копійки. Тут інтереси тільки тих, хто вважає нормальним вимагати від бюджету України в момент кризи і коронавірусу зарплати в 300 тисяч гривень, забираючи гроші у пенсіонерів і бюджетників.

Це все, що потрібно знати про мораль і сумління нинішньої влади. І про те, чому влада сьогодні так боїться «ОПОЗИЦІЙНУ ПЛАТФОРМУ – ЗА ЖИТТЯ». Не було б нашої фракції у ВР, владі не потрібні були б ігрища з Конституційним судом. Вони б прийняли це рішення своєю монобільшістю ще в травні. А так ми хоч 30-40 мільйонів бюджету, але заощадили.

– Центрвиборчком скасував вибори у 18 громадах Донецької та Луганської областей. Це законно?

– Хтось вважає, що такі питання, як визначення меж району, позбавлення півмільйона жителів права голосувати, обирати і бути обраними – це такі питання, які можуть вирішуватися кимось одноосібно. Півмільйона жителів – це величезна кількість людей зі своєю думкою, громадянською позицією, правом визначати. Про який референдум ми говоримо, якщо навіть те право, яке вчора було абсолютно зрозумілим, забирають одним розчерком пера? Виникає відчуття безправності українців і неповаги нашої влади до свого народу, до його прав. Одномоментно частину громадян України позбавили їх конституційного права, яке ще вчора здавалося абсолютно безперечним. А потім нас позбавлять права обирати місце роботи і в принципі – як жити… Нас намагаються перетворити на безправне стадо.

– Ви не користуєтесь методами ваших опонентів, не малюєте загрози з цих дій влади? Але ж проти них можна згуртуватися?

Якщо загроза є, люди самі це відчувають. Ми не будемо тими, хто нагнітає, сіє паніку. Люди і так розгублені, і це гірше небезпеки. Ми політична сила, яка не спекулює на проблемах, а пропонує рішення. Ми будемо разом з нашими земляками шукати рішення, як повернути здоровий глузд на рідну землю.

Ми не влаштовуємо шоу. Ми намагаємося зберегти, змінювати на краще, і не давати трапитися гіршому. А ті, хто вважає наш підхід правильним, дадуть нам свою підтримку, щоб ефективно вирішувати завдання, які сьогодні перед нами стоять, і розгрібати завали з проблем, які з’явилися через чужу непродуманість.

Розпитувала Ганна ЛЕОНТОВИЧ

Поделиться: