«ДІВЧИНА З ВЕСЛОМ», або Скільки локшини нам ще вішатимуть на вуха?

3 недели ago Zorya Комментарии к записи «ДІВЧИНА З ВЕСЛОМ», або Скільки локшини нам ще вішатимуть на вуха? отключены

За кілька днів в Україні офіційно стартують виборчі перегони до місцевих органів влади. І дуже схоже, що нас, виборців, знов будуть зваблювати яскравими картинками партійних п’ятірок, за якими з благословіння партійних ватажків ховатимуться численні «темні конячки», яких не дуже хочеться пред’являти широкому загалу.

Що у таких випадках роблять досвідчені «вовки» виборчих кампаній? Правильно – малюють таку чільну ланку, яка не викликатиме зайвих питань та затьмарюватиме всю іншу шеренгу, що претендуватиме на депутатські мандати.

Старт цьому традиційно поклала новітня «зелена» партія влади під час минулотижневого приїзду до Дніпропетровщини Володимира Зеленського. Президенту нарешті показали кандидатів на посаду міських голів обласного центру та рідного Кривого Рогу. А також першу п’ятірку обласного списку «слуг», сформовану за класикою українського електорального
жанру, де улюбленою технологією залишається, відповідно до розвідницької термінології, «відволікання уваги на хибний об’єкт». Підкреслимо та запам’ятаємо – не чиєїсь там, а нашої з вами уваги.

Очолив «зелений» список чинний голова облради Святослав Олійник. Навіть попри те, що наприкінці весни, під час тривалої епопеї з «антиколомойським законом», він дуже скептично висловлювався про кадрові рішення Зеленського та зізнавався, що відклеїв з «мобілки» наліпку Зе-команди.

Звісно, очолив «зелений» список чинний голова облради Святослав Олійник. Навіть попри те, що наприкінці весни (під час епопеї з «антиколомойським законом». –Авт.) дуже скептично висловлювався про кадрові рішення Зе-ленського та навіть зізнався, що відклеїв з власної «мобілки» наліпку Зе-команди.

У самого Олійника та його неофіційного шефа-бороданя Коло-мойського в обоймі залишається низка партій (від напівмеморі-ального вже сьогодні УКРОПу та коматозного «Відра» до щойно реінкарнованої «За майбутнє», яку гострослови встигли охрестити «Майбахом»). Але жодним з існуючих корпоративних брендів він не скористався, обрав більш надійний з огляду на перспективи проходження у ради «зелений». А що, це лише велика політика, за якою стоять ще більші гроші та можливості їх примножувати.

Щодо Олійника розмова колись буде особливою та більш деталізованою, його більш ніж 15-річна й досить смугаста політбіографія на таке цілком заслуговує. Проте сьогодні варто зосередитися на інших учасниках «зеленої» пятірки.
До неї, за офіційним повідом-леням сайту облради, що невідомо якого милого за кошти платників податків рекламує одну з політпар-тій, увійшли «Віктор Заворотній — президент та власник корпорації «Агро-овен», відомий аграрій, відзначений нагрудними знаками Верховної Ради України за особистий внесок у розвиток агропромислової індустрії, заслуги перед українським народом, Діна Міфтахутдінова — українська веслувальниця, яка виборола срібну медаль на Олімпіаді в Атланті і зараз займається спортивним розвитком молоді, Олександр Шефер — перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській облас-
ті, який безпосередньо контролює впровадження проекту «Велике будівництво», та Лілія Гиренко — голова громадської організації «Жінки плюс», один з регіональних лідерів руху за рівноправ’я жінок та популяризаторів культурної спадщини Дніпропетровщини».

Отакої! «Бомба-ракета», як кажуть підлітки! Якби не кілька прихованих деталей, про які прес-служба, захоплена телеграмними «вій-нушками» шефа, просто забула.

Наприклад, що 69-річний За-воротній, один із відомих м’ясних королів Дніпропетровщини, до останнього часу непогано почувався у лавах «Відродження» – причому настільки непогано, що потрапив до чільної трійки найзаможніших депутатів облради діючого скликання. Але йти на вибори під звичним прапором не ризикнув. І до того самого «Майбаху» теж чомусь не вліз. Бо хто зна, куди допливе цей човен.

Що пан Шефір, якого називають новим «смотрящим» за освоєнням бюджетних коштів на ремонти доріг Дніпропетровщини, вже зараз несе за них та їх жахливий стан повну відповідальність, а перевіркою його декларації держ-службовця наразі займається Національне агентство запобігання корупції.

Славетна гребчиня-медалістка Діна Міфтахутдінова – наша гордість, і навіть уособлює славу регіонального спорту. Але навряд чи після закінчення місцевого інфізкульту вона зможе детально розібратися у надскладних процесах функціонування регіону та його фінансово-бюджетних потреб, що є необхідною запорукою розвитку. Чарівної посмішки тут 100% замало! Потрібні знання та досвід, яких неможливо набути за кілька передвиборчих тижнів…

Що славетна гребчиня-медалістка – наша гордість, і деяким чином навіть уособлює славу регіонального спорту. Але після закінчення місцевого інфізкуль-ту Діна навряд чи буде в змозі розібратися у процесах функціонування регіону, його фінансово-бюджетних потреб, які є необхідною запорукою розвитку. І чарівної посмішки тут 100% замало! Потрібні знання та досвід, яких неможливо набути за кілька передвиборчих тижнів.

Колись в українській політиці київського ешелону виникла мода записувати у презентаційні п’ятірки політпартій зірок різного ґатунку: співаків, кіноакторів та спортсменів. І жоден або жодна з них, крім Сергія Бубки, не змогли реалізувати себе як законотворці або управлінці.

Зараз колишня мода повернулася у вигляді фарсу. І навіть спустилася на обласний рівень. Весільного фотографа ми у «зеленому списку» поки не бачимо – хоча зачекаймо. Але бадмінтоніст-парламентар від «Слуги народу» на прізвисько «Воланчик» з коефіцієнтом корисної дії, близької до 0, у нас вже є. Тепер ще й авторитетна спортсменка може перетворитися на елемент облра-дівського інтер’єру. Колись щось подібне тисячами штампували з гіпсу чи алебастру та встановлювали, щоб прикрасити паркові зони.

Вироби йменувалися – садово-паркова скульптура «Дівчина з веслом». І навіть естетичного задоволення від них було небагато.

Про користь краще взагалі промовчати.

Поделиться: