КРЕМЛІВСЬКЕ МЕНЮ, або Чим смакували радянські вожді

1 месяц ago Zorya Комментарии к записи КРЕМЛІВСЬКЕ МЕНЮ, або Чим смакували радянські вожді отключены

Заглядати до чужого рота, як наставляли нас з дитинства, не зовсім чемно. Але у кожного правила, як відомо,трапляються й винятки. Особливо у нашому випадку, коли мова піде про тих, з кого невтомно ліпили образи надлюдської скромності та аскетизму буквально в усьому. Маються на увазі численні радянські вожді з їх кулінарними уподобаннями.

Тюремний режим

Засновник більшовицької партії та перший керівник Ради народних комісарів, він же «вождь світового пролетаріату, Володимир Ленін відрізнявся стриманістю в харчуванні. Причина цього – проблеми зі здоров’ям, що дали про себе знати ще у студентські роки. До їди він був невибагливим і залюбки споживав все, що подавали на стіл.

Парадоксально, але найрегулярнішим режим харчування у вождя залишався… у засланнях та у в’язниці. Гарячу їжу в камері він отримував згідно з тюремним режимом, – завжди в один і той же час. А коли перебував у засланні в сибірському Шушенському, завжди споживав корисні харчі: свіжу рибу, молоко, сир і м’ясо.

До речі, майбутній вождь був пристрасним грибником та мисливцем і частенько приносив свою здобич кухарці, яка готувала дієтичні страви для нього та його дружини й партійного соратника – Надії Крупської.

В еміграції Ленін полюбив пиво. Але ця пристрасть була цілком цивілізованою і поміркованою – міцними напоями вождь ніколи не зловживав. На зустрічах з товаришами він міг випити чашку кави або чаю.

Грузинський стіл Кремля

«Вождь усіх народів» обожнював довготривалі заходи, збирав гостей пізно ввечері та залишався з ними практично до світанку. Відомо, що Сталін часто їв холодні щі, і, звичайно, як справжній грузин, – улюблений шашлик, причому обов’язково з двотижневого ягняти.

Серед національних грузинських блюд-фаворитів керівника держави залишалися чахохбілі (курка з цибулею та помідорами), лобіо (квасоля з приправами), харчо (суп із яловичини) та сулугуні (традиційний сир). А ще до його раціону входили запечена картопля та свіжа риба, яку розводили у ставку на державній дачі.

З часом Сталін став харчуватися нерегулярно. Вдень він чимось шви-
денько перекушував, запиваючи їжу чаєм. Крім того, весь час боявся, що його хочуть отруїти. Тому на нічних застіллях для впевненості він не торкався страв, доки їх не спробують інші гості. «Великий вождь» настільки боявся отруєння, що іноді сам брався готувати собі їжу.

Рівняння на українську кухню

Микита Хрущов любив їсти багато і від пуза. На сніданок йому подавали звичайну змащену маслом кашу, а ввечері – домашній кефір. Стіл радянського лідера ломився від вареників, пельменів, пиріжків та блинів. Вистачало й м’яса – фарширована свиняча і кров’яна ковбаси, печеня та мисливський куліш. Не відмовлявся Микита Сергійович і від риби.

Хрущов дуже обожнював салат «Царський», який складався з відварених кальмарів, яєчного білка, крабових паличок, петрушки, кропу, червоної ікри та заправлявся майонезом.

Вся сім’я Хрущова полюбляла домашнє морозиво, яке готував особистий кухар першого секретаря. На столі обов’язково були свіжі фрукти та овочі, а також різноманітні торти.

Полювання та застілля

«Наш дорогий» Леонід Ілліч теж був великим гурманом і знавцем хорошої кухні. На полювання, без якого не уявляв свого життя, з собою він брав цілу «роту кухарів», які за першою вимогою готували йому на місці свіже м’ясо впольованої дичини. Але Брежнєв полюбляв і більш прості страви, такі, як український борщ, курник (королівський пиріг) та свіжий овочевий суп. Котлети генсек теж любив, але здебільшого холодні.

Ілліч №2 не відмовлявся від міцних напоїв – в основному вітчизняної горілки і хорошого коньяку. Але здебільшого знав міру.

За його повсякденним раціоном уважно слідкувала дружина Вікторія Петрівна. А лікарі настійно рекомендували Брежнєву схуднути. Тож наприкінці життя він дуже обмежував себе в їжі.
Дієта Андропова

Грізному Андропову лікарі прописали сувору дієту і повністю заборонили вживання солі через проблеми з нирками. Він віддавав перевагу соку з журавлини, кислим продуктам та яблукам.

Перебудова: у їжі також

Михайло Горбачов і його дружина Раїса Максимівна не виділялися якимись особливими гастрономічними витребеньками. На сніданок вони їли кашу, хліб і сир, який Горбачов полюбив під час закордонних мандрів. Надлишку їжі на столі не спостерігалося, бо обоє засмучувалися, коли залишки продуктів доводилося викидати.

«Горбі» любив випити чашечку кави. Коли виступав з трибуни, перед ним завжди ставили чашку чаю з молоком, а потім поступово доливали. Раїса Максимівна взяла на себе роль особистого дієтолога чоловіка і стежила за тим, щоб йому не готували жирного м’яса та сма-коликів з борошна.

У зарубіжні поїздки пара завжди брала з собою їжу, а до деяких країн – навіть воду. На урочистих банкетах «батько перебудови» із задоволенням пробував усе, що було на столі. А ось першій леді подавали не місцеву екзотику, а те, до чого вона звикла.

Горбачов віддавав перевагу вітчизняним спиртним напоям. За його бажанням на стіл ставили коньяки «Ювілейний», «Святковий» та вірменський або звичайну горілку.

♦ ♦ ♦

Продукти для очільників держави вироблялися в окремому підсобному господарстві. Тут вирощували фрукти, овочі, ягоди, а також утримувалася велика та дрібна рогата худоба, птиця. Також був завод, що виробляв «молочку». Можна лише здогадуватися, продукція якої якості поступала на столи можновладців. Зрозуміло, ковбаси з м’яса кита і кільки в томаті, якими задовольнявся простий народ, у меню вождів ніколи не було.

О. ЯСНІЙ

Поделиться: