В Україні готують радикальну зміну правил військової служби. Як зміняться зарплати у ЗСУ та які обмеження чекають на «ухилянтів»?

Зарплати для військових

Президент Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військових. За його словами, у травні погодять останні деталі, а вже у червні з’являться перші результати щодо підвищення виплат для солдатів, сержантів та офіцерів.

В основі нових виплат лежатиме «принцип справедливості». Держава планує суттєво збільшити доходи тим, хто має реальний бойовий досвід, виконує завдання на передовій або демонструє високу ефективність у командуванні. Мінімальна зарплата в тилу зросте до 30 тисяч гривень, тоді як на бойових позиціях суми будуть у рази вищими.

Особливий акцент реформи зроблено на підтримці піхоти. Президент доручив запровадити для піхотинців спеціальні контракти, за якими виплати становитимуть від 250 до 400 тисяч гривень. Остаточна сума залежатиме від складності та результативності виконання бойових завдань на лінії фронту.

Джерела УП теж підтвердили, що зарплату для тих, хто служить у тилу, хочуть підняти з 20 до 30 тисяч гривень, а оклади командирів різних ланок мають зрости орієнтовно вдвічі. Найбільші фінансові преференції отримають бійці, які погодяться на спеціальні «бойові» контракти. Для них планують запровадити диференційовану систему виплат за ризик за формулою «10/20/40».

«10 тисяч на день за перебування на позиції. 20 — за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 — за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250–400 тисяч на місяць», — зазначають джерела.

Держава також встановить ліміт на максимальну суму виплат, щоб запобігти махінаціям. Гроші нараховуватимуть за наказами командирів лише після підтвердження, що боєць справді виконував бойові завдання.

Реформа ТЦК

Реформувати ТЦК планують, розділивши соціальні функції та призов за різними установами, які можуть отримати назву «офіси комплектування».

За інформацією джерел УП, від початку повномасштабної війни до омбудсмена Дмитра Лубінця надійшло майже 12 тисяч скарг на порушення прав під час мобілізації, до того ж більшість звернень зафіксована за останні два роки. Щоб покласти край практиці силового затримання людей, президент на початку 2026 року доручив міністру оборони Михайлу Федорову реформувати систему ТЦК.

Для цього навіть у ВР зареєстрували законопроєкт, який має дещо змінити правила роботи військовослужбовців ТЦК та СП.

Команда Міноборони пропонує перетворити ТЦК на «Офіси резерву+», розділивши їхні функції на два окремі напрямки. Офіси комплектування зосередяться винятково на обліку, рекрутингу та відборі кандидатів. Для цього створять спеціальні хаби та точки рекрутингу в громадських місцях, де в одному просторі можна буде пройти ВЛК, професійні тести та оформити документи на службу.

Весь соціальний блок планують передати «Офісам супроводу». Вони займатимуться виплатами пораненим, допомогою сім’ям загиблих та іншими гуманітарними питаннями, які раніше часто ігнорувалися через завантаженість військкоматів мобілізаційними завданнями. Більшість цих сервісів планують цифровізувати, щоб зробити отримання довідок та виплат максимально простим.

Повідомлється, що попри переваги такого розподілу навантаження, реформа має складні виклики: вона потребує значних коштів, нових приміщень та збільшення штату. Крім того, досі немає згоди щодо того, хто має доправляти військовозобов’язаних до хабів. Хоча Міноборони пропонує передати цю функцію винятково поліції, правоохоронці наразі виступають проти, через що дискусія зайшла у глухий кут.

Що пропонують «ухилянтам»

У профільному комітеті Верховної Ради розглядають ідею обмеження банківських послуг для тих, хто уникає мобілізації.

За словами нардепів, керівники ТЦК часто не можуть знайти військовозобов’язаних, які змінили місце проживання або переховуються. Через це виникла потреба в законах, які допоможуть швидше виявляти «ухилянтів».

Депутати пропонують застосовувати до таких осіб механізм, подібний до стягнення боргів. Якщо людина має «заборгованість» перед ТЦК, державні служби повинні діяти так само рішуче, як і у випадках із банківськими боргами. Зокрема через обмеження доступу до карток.

У профільному комітеті Ради є підтримка таких змін, але вони ще не виписані на законодавчому рівні.

Правила виїзду для 18–22-річних

В Україні поки не планують знижувати вік мобілізації, проте для юнаків 18–22 років умови виїзду за кордон можуть посилити. Як повідомив нардеп Руслан Горбенко, обов’язковою вимогою для перетину кордону може стати проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

На думку депутата, під час такого навчання психологи та рекрутери зможуть мотивувати молодь до служби, пропонуючи сучасні та безпечні ролі. Йдеться про керування дронами чи наземними роботами (НРК) на відстані від фронту, що дозволить ефективно залучити цифрові навички молодих людей замість їхньої трудової міграції…

Зібрала Ольга КОПОТУН