Деякі багатостраждальні села Дніпропетровщини змінювали назви по пять разів

Українське — село, підпорядковане Гуляйпільській сільраді  Криничанського району. Розташоване у верхів’ї мокрої балки, лівої притоки річки Базавлук.

Невелике село перетинає автотраса Дніпро — Кривий Ріг. Донедавна носило назву Октябрське. Виникло в першій половині ХХ століття.

Лісове — село, підпорядковане Шевченківській (колишній Орджонінідзевській) сільраді Криворізького району. Засноване в другій чверті ХХ століття. Існувало в цілком радянських координатах: донедавна називалось Кіровим.

Степове — село, підпорядковане Новопільській сільраді Криворізького району. Засноване в другій чверті ХХ століття. Донедавна носило назву Чапаєвка на честь командира Червоної Армії та героя популярних анекдотів радянського часу.

Приміське — село Нікопольського району, центр сільради. Розташоване неподалік північної околиці Нікополя.

До 2016 року носило назву Менжинське — на честь наступника Дзержинського по керівництву ОДПУ Вячеслава Менжинського, урна з прахом якого знаходиться в Кремлівській стіні.

Дивовижно, що протягом 25 років існування незалежної України на карті області лишалася така назва, адже топоніми на честь Ягоди, Єжова, Берії позникали разом з носіями цих зловісних прізвищ.

Село виникло в 1950-х у період створення Каховського водосховища на Дніпрі. Заснували його переселенці з населених пунктів, які підлягали затопленню дніпровськими водами.

Святовасилівка — селище  Солонянського району. Знаходиться біля залізничної станції на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.

У 1927 році почали будувати залізничну станцію. У 1929 році її назвали Рясною за назвою села, біля якого її було відкрито. Після закінчення  будівництва її перейменували на Єлізарове. Село Рясне, що прилягало до станції, у 1932 році радянська влада теж перейменувала на Єлізарове.

Таким чином, до 2016 року село носило назву на честь зятя Леніна Марка Єлізарова — наркома шляхів сполучення, головкомісара зі справ страхування і боротьби з вогнем, померлого 1919 року від тифу.

Багате — село, центр сільради Солонянського району. Розташоване у верхів’ї річки Тритузна. Донедавна носило назву Мопрівське. Засноване 1925 року переселенцями з різних районів Катеринославщини, котрим тут було надано землю.

Як зазначають краєзнавці М. Богомаз і В. Мороз, за спогадами старожилів села, назву МОПР запропонував землевпорядник Навродський, який нарізав земельні наділи новоприбулим.

МОПР (українською МОДР) — «міжнародна організація допомоги революціонерам». Акціями МОПРу більшовики, схиблені ідеєю про світову революцію, охоплювали всю країну, залучали в неї все доросле населення (так само за нашої пам’яті відраховували гроші в Фонд миру).

«МОПРОю» називали вулиці і села. Селяни, звісно, не могли розтлумачити це скорочення. А сучасному поколінню воно взагалі нічого не промовляло. З атавізмом радянської доби покінчено.

Дачне — село, підпорядковане Вакулівській (колишній Жовтневій) сільраді Софіївського району. Донедавна носило назву Леніна. Виникло після смерті Леніна в 1924 році.

Вакулове — село, центр сільради Софіївського району. Розташоване на березі річки  Жовтенька.

Бідне село! Воно вп’яте змінює свою назву. Приклад того, які недовговічні  ідеологічні назви. Засноване 1924-26 років як єврейська сільськогосподарська колонія переселенців із західної частини країни.

Первісна назва — Чемеринське — на честь  учасника громадянської війни, родом з Білорусі В. С. Чемеринського, який загинув у бою.

1930 року село отримало статус райцентру й згодом його перейменовано на Сталіндорф. Після Другої світової назви з німецьким елементами підлягали перейменуванню. Тому Сталіндорф 1944 року став Сталіним (Сталінським), а Сталіндорфський район — Сталінським.

Коли Сталіна винесла з мавзолею, Сталіне 1961 року стало Жовтневим. В 1931—1941 роках село було центром Сталіндорфського єврейського національного району, після звільнення від фашистів і перейменування села — центром Сталінського району. У 1961 році райцентр перенесено до Софіївки.

Назва Жовтневе проіснувала до 2016 року. Нині село дістало назву Вакулове. Походження нового топоніма невідоме.

Високе — село, центр сільради Томаківського району. Розташоване в східній частині району.

До 2016 року носило назву Володимирівка. Село засноване 1924 року переселенцями з Томаківки. Назване Володимирівкою на честь Володимира Леніна, котрий того року помер.

Шахтарське — село, підпорядковане Богданівській сільраді  Павлоградського району. Розташоване в східній частині району на правобережжі річки Самара.

Виникло в першій половині ХХ століття. Донедавна носило ім’я Тельмана — керівника комуністів Німеччини.

Поряд з селом виявлені поклади кам’яного вугілля, відкрито шахту. Тому село стало Шахтарським.

Микола ЧАБАН