Ділянка землі на правому березі Дніпра виставлена на продаж за 780 тисяч доларів. Новина швидко прокотилася містом. Дехто навіть підозрює міську владу у розпродаванні комунальної власності. Та хто у дійсності стоїть за дивною пропозицією?

«Продам ділянку, 2,6 гектарів, Перемога-3. Під водно-спортивну базу, берегова лінія. Сергій».

Здавалося б, звичайне оголошення, хоча і за дещо завищеною ціною – 780 тисяч доларів за 260 соток землі на березі Дніпра. Об’ява, проте, обурила спільноту.

“Мешканці Перемоги, зокрема, третього масиву. Зверніть, будь ласка, увагу! Незважаючи на активну суспільну позицію мешканців нашого чудового мікрорайону та бажання зберегти природу незайманою, міська влада під керівництвом Бориса Альбертовича продає з молотка землю на Перемозі 3”.

Тож за поясненнями ми звертаємось безпосередньо у міськраду.

Олександр Санжара, секретар Дніпровської міськради: “Я подивився те оголошення, на яке було посилання. Зацікавився, пішов в єдиний кадастр на єдину кадастрову карту. Фактично – це землі природно-рекреаційного призначення і форма власності комунальна. Тобто людина, яка розмістила зазначене оголошення, вона фактично продає чуже”.

І не просто чуже, а землю, яка належить територіальній громаді. Деякі представники якої, в свою чергу, піднімають хвилю непорозуміння і недовіри до міської влади.

Олександр Санжара, секретар Дніпровської міськради: “Прохання, виключити будь-які інсинуації. І тим потенційним покупцям однозначно наголошуємо: ви можете, звичайно, платити будь-які гроші будь-кому, але це земля комунальної форми власності, а міська рада жодних рішень про продаж цієї землі не подавала”.

Земля на продаж – хащі з правого боку і законсервоване будівництво зліва. На території недобуду стоїть сторожка.

– Що ви хочете?
– Ми хотіли запитати, що це за будівництво, воно продається? Його виставили на продаж, цю ділянку. Ви не знаєте нічого?
– Я нічого не знаю. Якщо хочете, я викличу керівництво. Двері я відчиняти не буду. Все.
– А чому не будете відчиняти?
– Тому що. До побачення. Будете стукати, я викличу керівництво. Все. Розмову завершили.
– Дякуємо.

Ми вирішили не чекати, поки прибуде «керівництво», і пройшлись вглиб території. Проте нікого, хто б дав нам пояснення, не знайшли.

-Можливо, тут хтось і живе, але жодного натяку на якусь активну будівельну цивілізовану діяльність ми тут так і не побачили. Тож єдиний варіант, який в нас залишився, щоб дізнатись що це за дві ділянки і навіщо вони тут стоять і, що найголовніше, чому вони на продажі — це подзвонити, власне, людині, яка залишила цю об’яву. 

– Алло?

– Алло, добрий день. Сергій?

– Добрий, так.

– Скажіть, будь ласка, от ми знайшли Ваше оголошення щодо продажу двох ділянок. Набережна Перемоги, біля церкви. Можете докладніше розповісти що це?

– Тут взагалі питання в чому. Ці ділянки, вони ж у комунальній власності. Тобто земля, яка місту належить. Ви продаєте саме ці ділянки чи те що на них знаходиться? Чи у аренду здаєте?

– Ні, саме продаж. Тобто я сам ріелтор. Саме продаж ділянок.

– А як вони можуть продаватись, якщо вони у комунальній власності?

– Ви розумієте які саме ділянки?

– Так, звичайно. Більш того, ми вже запитували спеціалістів міськради. Люди там кажуть нам, секретар міськради каже, що це – ділянка комунальної власності і ніхто їх продавати не може. То ж, як так виходить?

– Давайте я уточню у власника і передзвоню вам. Хвилин десять.

Поки чекаємо, запитуємо місцевих жителів про землю.

“Навіть не можу визначити хто ці ділянки. Тут міняються господарі. Вони то вирубують оці дерева, то насипають пісок, то будують забори бетонні, то ставлять тимчасові якійсь битовки. І знищили оці зелені насадження. А хто, що? Тут раніше був щит, і відображено було що тут буде. Вроді як рекреаційна зона відпочинку. Але ми її не дочекались”.

Врешті, нам дійсно перетелефонували.

– Ще раз добридень. З приводу ділянки: оформлено на ТОВ і буде змінюватись склад засновників. Хоча я і сам вбив кадастровий номер. Бачу, написано «комунальна власність». Мені кажуть, що оформлено на ТОВ.

– А дані цього продавця чи контакти ви нам можете надати?

– Ні, надати я не можу, лише при зустрічі.    

Фахівці з земельних питань наголошують: у цій ситуації міг дуже сильно помилитися саме ріелтор.

Дмитро Бутко, директор комунального підприємства «Комзем»: “На самом деле там продаётся не земля. Земли коммунальной собственности могут продавать только тергромада в виде городского совета. Скорее всего, то, что я видел, там есть договор аренды и там есть имущество. То есть продаётся, скорее всего, имущество. И потом уже будет перерегистрация договора аренды. Опять же, если есть техническая возможность. Потому что, вроде как, говорят, что технической возможности нет.

А ще, на компанію, якій належать недобуди на названих ділянках, заведені кримінальні справи.

Дмитро Бутко, директор комунального підприємства «Комзем»: “Это может означать, что там что-то не в порядке. Уголовные дела – это всегда не в порядке. Особенно в пребрежной зоне”.

Хто тут винен? Ріелтор, який некоректно написав оголошення чи власник, який або ж намагається продати комунальну землю, або приховує свої стосунки із законом? Це ми спробуємо дізнатися.