ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

  28.04.2021 12:47   -
Знайомства

Петро Ф. Служив у Черкаському, після демобілізації робив у сільгосптехніці токарем. Трудового стажу 42 роки. Пенсія нормальна, є пільги як ветеранові праці, дитині війні. Дружина так само в цеху працювала. Прожили 50 років. Ну вона сильно нездужала серцем і від того вмерла, третій рік минає, як не стало моєї дружини. Нема з ким і порозмовляти. Син у Дніпрі, дочка недалеко, робить продавцем. Я до алкоголю байдужий, нічого спиртного не вживаю і не курю. Буду радий відгукові, а згодом, може, і зустрічі з жінкою, згодною переїхати до мене в мій дім у райцентрі. Мені 76, ріст 185, вага десь за 80.


Віктор В. Скоро два роки як овдовів. Мешканець міста-райцентру, мій приватний дім з усіма зручностями. Мені 69, на вигляд молодший, ріст 174, вага 80, освіта середня спеціальна, військовий пенсіонер. Радий буду відгукові самотньої жінки, яка бажає перемін на краще.


Сергій О. Щоб було трохи уявлення про мене: 1965 рік народження, ріст середній, десь 170, вага 90. За фахом ветеринар, працюю. Розлучений, діти дорослі, живуть окремо, а я сам. Мешкаю в селі. Подробиці лишаю для тієї, що відгукнеться. Шукаю насамперед доброту і тепло.


Андрій П. з Дніпра. Спокійний, чуйний, добрий. Скінчив у Дніпрі технологічний технікум, працюю за фахом. З батьком і матір’ю мешкаю в АНД районі, в нас приватний сектор, трохи господарства. Все ще мрію створити сім’ю. 41 рік, ріст 180, вага 85.


В’ячеслав К. з Дніпра. 39 років, ношу окуляри. Не був одружений, дітей нема. Були стосунки, що скінчилися невдачею. Мешкаю у квартирі на лівому березі. Звичайний чоловік, простий робітник на заводі. Через коронавірус підприємство стояло, тепер знов працює. Подобається мені все робити й відпочивати на дачі, в нас там багато квітів, городину вирощуємо для себе. Ходити до нічних клубів – це не моє, часто на дачі відпочиваємо, смажимо шашлики. Чи справдиться моя мрія про власну дружну сім’ю?


Катерина Т. з Дніпра. Вдова, дітей нема, мешкаю у висотці, нагірний район. Вже не працюю. Читаю у рубриці, ніхто не хоче жити один. Та наскільки це можливо? Може, котрийсь одинак захотів би переговорити на цю тему? Мені 75, ріст 157, вага 73.


Людмила Ю. з Дніпра. Надрукуйте мене, будь ласка, бодай коро’ тенько. Мета мого допису – побудова сім’ї для підтримки, піклування одного за другим. Сподіваюся на відгук порядного дніпрянина у віці за 70. Мені 68, на пенсії. Доброзичлива, тактовна.
Валентина Л. з Крини-чанського району. Мені 50 років. з чоловіками ніколи, по правді сказати, не щастило. Є свій дім у гарному, неглухому селі. Батько і мати повмирали вже давно. Живу сама, все ще трошки надіюся знайти непитущого, хорошого чоловіка. На цьому буду кінчати свій маленький лист.


Наталя Т. з Дніпра. За фахом я кухар, працювала у шкільній їдальні. Тепер на посаді комірниці. Мешкаю в однокімнатці, окремо від батьків, часто їх провідую. Була одружена, не склалося, п’ять років сама, дітей нема. Мені 42, чорнява, кароока, ріст 170.


Євгенія М. з Дніпра. Мені 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. У три-кімнатці я з мамою і моєю восьмирічною донечкою. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин. Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю?

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх. НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.

Поділитись: