ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Володимир І. з Дніпра. Розлучений, колишній військовий. Вважаю себе добрим господарем, не курю,не зловживаю спиртним, роботящий. Живу на дачі: гараж, автівка, два мотоцикли, баня, басейн з водою на літній і зимовий час. Як відгукнеться та самотня, з якою знайдемо спільну мову, спільні інтереси, то запрошу до спільного проживання на дачі. Мені 70, ріст 165, вага 69.
Микола А. з Приорілля. Ні від кого не залежу, хоча є двоє дітей і четверо онуків. Город обробляю сам, 25 соток. На квітничку здебільшого тюльпани, у садку яблуні, сливи, вишні, абрикоси, горіх. Є пай 3,5 га. Та ще кури, песик, кішка. Сам я колишній механізатор, освіта середня, хоча вона нині, мабуть, не має прямого значення. Мій рік народження 1953, ріст 165, вага 64. Найголовніше тепер у нашому віці здоров’я, а потім сапа, вила, лопата, коса і т. ін. Не так давно ще й людям допомагав, а зараз лише сам собі. Дуже чекатиму відгуку самотньої, з якою зможемо дійти згоди, де нам жити разом, підтримуючи одне одного.
Василь Д. з Покровського району. І в мене не склалося подружнє життя, вже кілька років я сам. Мешкаю в гарному селі, у власній хаті, в дітей своє житло, не курю, спиртним не зловживаю. Радіолюбитель зі стажем, у вільний від роботи час люблю порибалити на тихих водоймах. Я ж бо вже на пенсії, мені 62.
Володимир О. Село моє за дев’ять км від міста, хата з газом, є автівка. А також город і трохи господарства. Мені 60, ріст 170, вага 70, на пенсії. Не п’ю, не курю, жінку, дружину, ніколи не скривджу. Спокійний, працьовитий, чесний. Як надійде мені лист, то відразу приїду, щоб побачитися. Не маю наміру спілкуватися ес-емесками безконечно. Через моє село їздить маршрутка Дніпро- Марганець-Нікополь.
Віталій Т. з Дніпра. Надумав і я спробувати пошукати удачу через рубрику, яка викликає в мене довіру. Багато років сам-один, розлучений. Моїй дочці 30, живе з матір’ю і внучкою, внучці шість рочків. Мені 52, на пенсії, працюю. Шкідливих звичок нема. Моя квартира на 12 кварталі, але я здебільшого перебуваю в батьків у селі. Тому що ненавиджу одинокість. Втіхою мені стане відгук такої ж самотини-ровесниці.
Сергій О. з Петриківського району. Мені 44, ріст 177, вага 70, маю інвалідність по зору. Жонатий не був. Свій дім, город, де вирощую все для себе, залюбки працюю на землі. Не п’ю, зрідка курю. Батько помер, мати на пенсії. Помагати нікому. От і живу як умію. Пані Олено, ваша рубрика дає надію. Якби сталося диво і на цей мій лист захотіла обізватися самотня жінка мого віку (чи трошки молодша, чи старша), добра господиня, сумлінна, скромна!.. Літа минають так стрімко, і хочеться йти по життєвій дорозі удвох. Життя складне, й усе можливе: радощі, невдачі, злети, падіння. Але разом усе можна здолати.
Михайло К. з Дніпра. Ніколи не думав, що буду писати до Вашої, пані Олено, рубрики. Але почитав і надумав спробувати змінити своє життя на краще. Є улюблена, цікава і оплачувана праця, лихих звичок нема, інтереси різноманітні – від мистецтва до мандрівок. Квартира на правому березі. 32 роки, освіта вища, жонатий не був, дітей нема.
Тамара Т. з Новомосковська. Звертаюся до одинаків-ровесників, які прочитають це коротеньке послання. Дорогий друже! Четвертий рік як помер мій чоловік, з яким прожила все життя. Дуже сумую, почуваюся самотньою, і це почуття з роками не минає. Мешкаю в материному будинку. Мами вже давно немає. В дітей свої квартири, свої родини, усе гаразд. Маю вищу освіту, вже не працюю, на пенсії. Увесь вільний час від весни до осені я в садку та на городі. Мені 70, ріст 160, вага 78.
Наталя Б. з Дніпра. Дочка в іншому місті. А я п’ятий рік, відколи не стало матусі, сама-одна у квартирі на лівому березі. їжджу на роботу на правий берег. Вдачею добра. Як хтось із нас винуватий, то перша хутко пробачаю. Гарна господиня, порядна жінка. Мрію зустріти люблячого, відцаного, роботящого. Мені 53, ріст 170, вага 85, блакитні очі, білявка.
Оксана В. з Дніпра. Ніколи не знайомилася заочно, а це наважилась. Народжена у травні 1976, струнка, ріст 162, русява. Незаміжня, дітей нема. В нас з мамою на лівому березі своя хата. По закінченні технікуму працюю на одній зі станцій нашого метрополітену. Алкоголь не вживаю. Не курю. Маю захоплення: вирощування квітів усіляких, пошиття одягу і рибалка. Буде мені втіхою вісточка, надіслана самотнім чоловіком.
Любов А. з Дніпра. Хочу знайти вірного, надійного чоловіка. І бути такою ж вірною, надійною дружиною. Мені 37, ростом я маленька, 153. Дітей нема. З батьком-удівцем мешкаємо у приватному секторі, в нас своя хата. Все, що цікавитиме про мене, можна буде з’ясувати, як надійде мені відгук. Чекатиму листа. Наперед дякую. Буду дуже рада поспілкуватися.
Людмила Б. Про зовнішність: 36 років, темно-русява, зелені очі, струнка. Не маю шкідливих звичок. У власному будинку ми з мамою. Є улюблена праця медсестри. А от з другою половиною чомусь досі не склалося. Дуже хотілося б віднайти свою пару – чесного, порядного чоловіка. Ціную в стосунках шану і любов. Тож хай справдиться нарешті моє бажання.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.