Олексій Т. Добрий день, Оленко. Писав я Вам кілька разів, усе марно. Та, може, прочитає нарешті жінка, котра зможе переїхати? Дружина вмерла, 12 років минуло 9 жовтня. Мені 71 (народився \ 18 серпня 1950), середнього росту (175), вага 78. Син з родиною на Донеччині, працює машиністом комбайна на шахті, невістка – бухгалтером. Внук і внучка ходять до школи. А я тут сам оце вже скільки років. Городу обробляю небагато, вирощую необхідне для прожитку, решта в оренді. Сподіваюся на краще, що буду не сам. Поздоровляю Вас, Оленко, з Новим роком та Різдвом Христовим!

Володимир М. Родом з маленького степового села з початківкою. Подальше моє навчання тривало у Дніпрі. По закінченні вишу – ніби чарівний сон – праця на новобудовах неосяжної на той час країни СРСР. Проживаю у приватному секторі. Невибагливість у побуті, простота і доцільність – критерії мого життя. Трудоголік, трішечки романтик, а ще лірик: читаю, переглядаю фільми 50-70-х років. Мати б супутницю з подібними уподобаннями. Незалежну від нащадків. Умілицю-господиню, яка і курку розбере, і на кухні королева. Та й, замісивши глину, шпаринку залагодить, а ще й пічку – на додачу до газу помагає прожити зиму. А де піч – там трішки й сажі, а з нею ж клопоту більше… Я 1952 р. н., середнього зросту, відповідної статури.

Дмитро В. з Дніпра. Відколи став дніпрянином, увесь час читаю зорянську рубрику. Трапляються листи досить змістовні і за настроєм світлі. Одружений не був, нема шкідливих звичок. Працюю економістом, хоча по натурі більше гуманітарій. Дозвілля віддаю читанню, музиці, продовжую вивчати мови. Взагалі нічого екзотичного в моєму побуті, квартира у багатоповерхівці, в ній ми утрьох, з мамою і сестрою. Хотів би заприятелювати з доброю, розуміючою, самотньою, з якою була б душевна співзвучність. А далі життя покаже. Мені 39, ріст і вага середні.

Любов О. з Дніпра. І мені хочеться дожити в парі. Люблю город, сад, живу у приватному домі. 75 років, ріст 156, вага 73. Дякую рубриці за прекрасні розповіді людей. Жила в селі, тож і хочу переїхати в село, скінчила інститут, я медик, ще трошки працюю. Вдова з 2016. Живу з онуковою родиною, діти хороші, всі на роботі, я незалежна і думаю про свою «ячейку» сімейну. Готова до переїзду, діти просять, щоб не надто далеко. Все роблю сама. Сидітиму дома, як буде для кого. Спасибі, дуже надіюся!

Тетяна С. За роботою писати нема коли. Тож якнайкоротше: мені 62, ріст 158, вага 63, освіта вища, працювала в медицині. Власний дім у селищі-райцентрі, сад, город, квітник. Здоровий спосіб життя, нема шкідливих звичок. Шлю цей лист зі сподіванням, що прочитає й відгукнеться не вагаючись той, з ким наші мрії збігатимуться.

Любов К. з Новомосковська. Пенсіонерка, але ще працюю, дім у приватному секторі, син зі своєю сім’єю живе окремо. Приходжу з роботи додому, і ніхто, крім собак, мене не зустрічає, нема з ким і поговорити. Мені 61, ріст 168, вага 80, не п’ю і не курю.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.