Олексій П. з Магдалинівського району. Мені 70-й, на пенсії, та ще працюю. Чоловік як чоловік, ріст 166, вага 66, своя домівка. Скоро три роки як живу вдівцем. І це дуже сумно, ніяк не звикну. Чекатиму відгуку самотньої жінки, згодної на переїзд.

Володимир М. Родом з маленького степового села з початківкою. Подальше моє навчання тривало у Дніпрі. По закінченні вишу – ніби чарівний сон – праця на новобудовах неосяжної на той час країни СРСР. Проживаю у приватному секторі. Невибагливість у побуті, простота і доцільність -критерії мого життя. Трудоголік, трішечки романтик, а ще лірик: читаю, переглядаю фільми 50-70-х років. Мати б супутницю життя відповідного віку з подібними уподобаннями. Незалежну від нащадків. Умілицю-господиню, яка і курку розбере, і на кухні королева. Та й, замісивши глину, шпаринку залагодить, а ще й пічку – на додачу до газу помагає прожити зиму. А де піч – там трішки й сажі, а з нею ж клопоту більше… Я 1952 р. н., середнього зросту, відповідної статури.

Андрій П. з Павлоградського району. Я інвалід другої групи з дитинства, не п’ю, не курю, роботящий. Хотів вивчитися на ветфельдшера, провчився два з половиною роки, не дала хвороба довчитися до кінця. У Запорізькій області є в мене земельний пай, дома невелике господарство коло хати. Батьки живуть окремо. Старший на сім років брат зі своєю родиною в Запоріжжі. Та чи погодиться на переїзд до мене самотня жінка, може, пенсіонерка, трохи старша? Мені 53. Пенсія моя мінімальна (соціальна), 2.200, заледве вистачає на оплату газу, світла і на прожиток. Тож у вільний час в’яжу віники і мітли з дерези, вожу на ринок. Чекатиму дуже відгуку. Щоб було з ким поговорити, порадитися, так надоїло самому, так скучно жити. Прошу написати в листі свій телефон. І чи згодна переїхати жити в село – гарне, чималеньке.

Про Романа Н. Пишу за свого сина, бо він зневірився й не хоче писати, а я все ще маю надію, що в нього буде дружина, родина, дитина. Синові 41, високий, вага 90, русявий, блакитні очі, має все для життя, скінчив метакадемію, працює у Дніпрі на п’ятиденці, має власний будинок, автівку – все здобув своєю працею. Не мажор. Не бізнесмен. Ми з чоловіком хоч і маємо освіту, але професії наші робітничі. Роман хоче мати сім’ю, лиш не згоден з сучасним жіночим досвідом: мовляв, «чоловік повинен!..» Каже: «Я нікому нічого не заборгував». Але як знайти таку, щоб усе було по згоді, разом, удвох, щоб не була якоюсь «принцесою»? Тут мають бути кроки з обох сторін. Валентина П.

Олександр О. з Дніпра. Ні дітей, ні шлюбного минулого. Усе ж хотілося б зустріти просто хорошу, доброзичливу жінку, самотню, з якою були б розуміння і спільні погляди та зацікавлення. По натурі я досить товариський, однак не тусовочний. Освіта вища, інтереси різнопланові, ніяких шкідливих звичок. Житлом забезпечений. 39 років, ріст і вага нормальні. Стосунків для розваги або комерції ніколи не шукав. Може, знайдеться з такою ж самотньою те, що нас поєднає?

Надія Я. з Дніпровського J району. Мій дім у передмісті. / Відколи овдовіла, живу одна вже сім років. Народжена в селі. По закінченні металургійної академії весь час працювала бухгалтером у Дніпрі. Тепер на пенсії. Моїх 65, признаюся, мені не дають, невисока, 158, чорнява. Дітей нема. Порядна, чесна, духом стараюся не падати. У чоловікові ціную певну відповідальність і порядність.

Жанна П. з Дніпра. Мешкаю у квартирі з 15-річним сином. Мені 52, ріст 170, вага 70, з почуттям гумору, без лихих звичок, інтереси різнобічні. Радо поспілкуюся з чоловіком, який мені напише, і, може, складуться в нас серйозні стосунки?

Ірина М. з Вільногірська. Чекаю на зустріч з чоловіком, який стане господарем у нашому домі. Клопочуся з невеличким городом, садочком, полюбляю вирощувати квіти, а також городину, щоб не купувати, щоб було своє. Мені минає 51-й, повненька, ріст 160, працюю. Розлучена. Донька одружена, живуть окремо. Буде дуже добре, якщо чоловік полюбляє рибалити, відпочивати на природі. Мені до вподоби природа Приорілля, Царичанський район, Петриківський…

Наталя Д. з Дніпра. Жити добре, як поруч є надійний друг, коханий чоловік. А я неодружена, дітей нема. На Перемозі ми з мамою у трикімнатці. Мені 38, ріст 168, вага 74, спокійна, відповідальна. Дві освіти: економіст, програміст. Нині працюю в торговій мережі.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.