Андрій П. Усе ще не втрачаю надію, що стрінеться мені жінка, яка буде згодна на переїзд у хороше, екологічно чисте село на трасі Дні-про-Полтава, де ліс близенько і Оріль неподалік. Усе необхідне в хаті є. Ваш, жіночко, вік 55-65, ріст невеликий (бо й я невисокий), а також не маєте завищених вимог. Мені 72, нема шкідливих звичок, тому не сприймаю жінок, які курять і випивають, спокійний, до людей позитивний, доброзичливий. Між іншим, недавно вакцинувався від Covid. Проситиму ведучу рубрики: як не надійде мені жодного відгуку, то, будь ласка, надрукуйте ще раз.

Віктор В. Щойно надійшла «Зоря», я прочитав листи самотніх людей і, доки не передумав, пишу. Вдівець, 69 років, і мені тоскно. Мій дім у мі-сті-райцентрі. Дуже незручно бути одинаком, хоча є діти й онуки. Ну вони проживають окремо, в них свої турботи. Хотів би, щоб написала мені ровесниця подібної долі, далі будемо домовлятися удвох. Пробачте за почерк, дуже давно не писав листів. Велика подяка, Олено, за рубрику. Сподіватимусь на сприяння і поміч.

Василь М. з Дніпра. На суботу й неділю їздив у село провідати батька й матір, обоє старенькі та всі роки передплачують «Зорю», от я й заглядаю на Вашу, пані Олено, сторіночку. Колись давно послав був свій відгук, та нічого не вийшло, все в мене по-старому. Літа минають, незабаром виповниться 66. Я військовий пенсіонер, мешкаю на правому березі міста. Чи будуть цікаві самотній дніпрянці подробиці життя такого одинака, як я? Відповім неодмінно і не зволікаючи.

Микола Б. Живу у хаті сам. Простий чоловік родом із села. Розлучений давно. 62 роки, невисокий, 164, вага відповідна, світловолосий, з почуттям гумору, приязний до людей. За освітою механік, інженер-гідротехнік. Не вживаю спиртне і не курю.
Останні роки доглядав у селі хвору матір, нині покійну. Згоден на переїзд. Працюю у Першотравенську. Робота, якщо це комусь цікаво, відповідальна, нелегка, скажу так, небезпечна. Але мені до вподоби.

Віталій Б. з Дніпра. Мені 51 рік, вихований, спокійний. Розлучений шість років. Колись я працював на заводі слюсарем першого розряду, тепер у приватній компанії. Зарплата пристойна, на роботі про мене доброї думки. Сподіваюся, що прочитає про мене самотня жінка і напише мені.

Галина В. з Дніпра. Народилася в гарному селі, та вже сорок літ мешкаю в місті у державній квартирі. Після технікуму стала до праці на металургійному заводі і працювала там до 59 років. Затим у громадській організації. Та й тепер потроху підробляю. Діти самостійні, вже онуці двадцять років, студентка університету. Живуть окремо, в них свої інтереси. Я покладиста, врівноваженої, привітної вдачі. Що можу, що вмію, те і роблю. Мені 71, ріст і64, вага 65.

Тетяна Д. Дорога Олено! Читаю рубрику кожного разу і не рішаюсь написати, що дуже хочу переїхати до Дніпра, де колись мешкала. Так надоїла самота! 1963 р. народилася в Галичині, а 1965 тато і мама по вербовці переїхали до Криму. На теперішній час там живуть мати і сестра. Я вісім років працювала у Дні’ прі, на ДМЗ, згодом переїхала до селища-райцентру, тут маю дім, трохи живності, господарства. На вид непогана. По натурі добра, чесна, працьовита, вірна, людяна. Завжди здоровий спосіб життя. От лиш судь-ба оминала мене стороною. Хочу любити, бути щасливою і коханою.

Світлана П. з Магдалинівського району. Мені 56, дітей нема, нема навіть рідні. Сама як палець, ні з ким і побалакати, вечорами така туга. Роботяща, не п’ю, не курю, не маю такої моди. І хотіла б знайти такого самого й дожити з ним аж до смерти. Чесно сказати, не була одружена ні з ким. Не подумайте, що я шахрайка. В рубриці, бачу, шукають, щоб була освічена. Хоча він, скінчивши технікум, тепер працює охоронцем… Скажіть чесно, чи шукаєте освічену, а не по любові? Щоб я знала. Добре буде, як вишлете своє фото. А я – своє.

Наталя Б. з Дніпра. На роботі кажуть, що маю вигляд сорокарічної, а насправді мені 53. Ріст 170, вага 80, білявка з блакитними очима. Мешкаю у квартирі на лівому березі. Мати померла чотири роки тому. Отже, живу сама, працюю. Сподіваюся на відгук порядного дніпрянина до 65.

Діна С. з Краматорська. Мені 50, ріст 160, вага 68, приємної зовнішності, знак Лева. Живу разом з дорослою дочкою, працює, сама себе забезпечує. Я порядна, добра, життєрадісна, позитивна, чуйна. Завжди підтримаю людину в розмові про наболіле, пораджу, спробую допомогти. Хочеться створити свою сі м’ю з городянином, житимемо удвох. Згодна на переїзд.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.