Віктор В. 70 років, на вигляд молодший, ріст 174, вага 80, освіта середня спеціальна, військовий пенсіонер. Два роки як овдовів. Мешканець міста-райцен-тру, мій приватний дім з усіма зручностями. Радий буду відгукові самотньої жінки, яка бажає перемін на краще.

Віктор П. з Дніпра. Мені 60, працюючий пенсіонер. Минає другий рік як похоронив свою дружину. Лишився сам-один у квартирі на Фрунзенському масиві. Радо сприйму відгук самотньої дніпрянки, з якою, може, стрінемося та й поспілкуємося.

Дмитро К. з Дніпра. Працював за фахом (маю дипломи інженера, юриста), але тепер працюю робітником на заводі. Опанував і це. До алкоголю і тютюну цілком байдужий. Цікавлюся мистецтвом, історією, беру участь у деяких громадських заходах, ходжу до церкви. Мені 49, високий, худорлявий. Був одружений, не склалося, як гадалося. Дітей нема, але хотів би дитинку. Життя навчило бути обачнішим, не таким довірливим. З близьких родичів (батьки померли, тато був офіцер, мати науковець) є старша сестра. Мешкає окремо, що не заважає нам спілкуватися, разом долати труднощі, тішитися небагатьма приємними подіями. Та ще за кордоном живе племінниця – сестрина донька, свого часу вийшла за іноземця. У квартирі мене радо стрічає з роботи старий вірний песик.

Катерина Т. з Дніпра. Вдова, дітей нема, мешкаю у висотці, нагірний район. Вже не працюю. Читаю у рубриці, ніхто не хоче жити один. Та наскільки це можливо? Може, котрийсь одинак захотів би переговорити на цю тему? Мені 75, ріст 157, вага 73.

Тетяна М. з Дніпра. Ще працюю у свої 68, діти виросли, є внук. Вдова понад двадцять літ. Звикла бути сама. Але тепер, як діти зміцніли, часом так бракує спілкування. Погомоніти, поділитися думками з кимось близьким, підходящого віку (на лавочці коло дому не люблю сидіти). В мене вища технічна освіта, я висока, 176 см (ріст моделі, жартую), неповна, не курю і не п’ю, вдачі спокійної, терпляча. Люблю природу. Писати про себе ми якось не дуже звикли. Пряма розмова – це ефективно, можна відразу збагнути, моя людина чи ні. Та й зовнішність має значення. Квартира моя на Лівобережному-3.

Надія С. з Дніпра. Родом я з села, але більшу частину життя я у Дніпрі. Русява, сірооока, 59 років, ріст 158, вага 68. Маю інвалідність з дитинства (сколіоз). У листопаді – на пенсію. Тож хочу змінити життя. Хотіла б познайомитися з україномовним, простим, чуйним, як і я, аби розуміти, підтримувати, поважати одне одного. Переїхати в село, до однодумця, щирого, несвар-ливого і нелінивого. Він нічим не зловживає, бо такого вже натерпілася за двадцять років шлюбу, більше не хочу. Маю двох самостійних доньок, живуть окремо, менша – у Польщі. Дітей вивчила сама, бо чоловік розпився, і мусила розлучитися в 2005, а 2010 він помер.
Люблю вирощувати щось для себе на городі, садовину, квіти, читати; подорожувати любила, тепер – лиш недалечко, здоров’я не дозволяє. Місто вже втомлює, та й робота з людьми – так само, працюю в бюджетній установі. Мешкаю в сімейному гуртожитку.
Світлана В. з Дніпра. Родом я з Полтавщини, вдова, 58 років, ріст 155, вага 70. На пенсії, але ще підробляю. Діти дорослі. Хотілося б доброму, чесному, надійному чолові-кові-другові покласти свою голову на плече, поділитися своєю добротою. І наварити полтавського борщу.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.