ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Дмитро П. Після інстиуту був направлений до Дніпра. Пройшов шлях від майстра до виконроба, від виконроба до начальника дільниці, головного інженера, директора СМУ – це все здобуто своєю працею, без будь-якого блату. Понад тридцять літ віддав будівництву смт Ювілейного, нині Слобожанське. Я вдівець. Родина моя: син, дочка, два внуки, дві правнучки. Живуть усі в місті, в усіх вища освіта, працюють. У передмісті Дніпра в мене два доми: один великий, другий – 20 м2, в ньому я тепер живу. Всі зручності в обох домах. Мені вже 80, ріст 172, вага 75, не курю, не п’ю. На городі і в теплиці працюю сам, ніхто з дітей, онуків і невісток мені не помагає. Кожного ранку молюся і прошу в Бога здоров’я. Буду вдячний жінці, яка захоче відгукнутися. Далі буде видно, чи дійдемо згоди.
Володимир Я. Дорога Олено. Так і не обізвалася та жіночка, що я їй послав був відгук. Напевно, їй село не підходить. Так само промовчали ще дві… Вдівець, пенсія пристойна, дім, що я звів, двоповерховий. Діти мої – два сини, онук, онука – добре влаштовані, самостійні. Я спокійний, мирний, вільний, без шкідливих звичок, без, ясна річ, матеріально-житлових проблем. І тепер готовий на переїзд. Мені 72, ріст і вага середні.
Микола О. з Петриків-ського району. Діти одружені, живуть окремо. Ні вони від мене, ні я від них не залежимо. Розлучений давно. Змалку привчений до роботи на землі, люблю тварин, вирощую городину на своїй ділянці, а квітів не так багато, але й немало. Та все ж таки одному невесело, важко. Мені 68 з половиною, ріст 165, вага 64-65, і я все ще сам-один, і все ще маю надію, що переїде до мене і стане господинею в моїй домівці така ж самотня, як я.
Анатолій В. з Дніпра. 42 роки, добрий, працюю на фірмі технологом-закрійником. Дітей нема, ще хочу мати своїх, ще не втратив на це надію, тому шукаю порядну, спокійну, чуйну майбутню дружину. Шкідливих звичок не маю. Почуття гумору є, роботящий. Власний дім, сад-город, птиця. Помагають батько і мати.
Олександр Г. Мені 37, середньої статури, невисокий. Маю інвалідність другої групи. Самостійний, спокійний, некурящий, не п’ю. Люблю читати, дивлюся спортивні програми. Мій фах – майстер з ремонту взуття. Сподіваюся на переміну в моїй долі, як відгукнеться жінка мого чи трохи старшого віку, можливо так само з інвалідністю. Добре, як має дитину. Буду дбайливим і лагідним чоловіком. Літа минають, а хочеться мати сім’ю, хочеться любові і тепла.
Тамара М. Три роки минуло у травні, як раптово вмер син, ще нежонатий, не змогли врятувати. Ми весь час проживали разом у своїй оселі, але після такого горя я не змогла далі бути там одна, і не було в мене нікого, аби підтримати, от я тоді надумала продати ту хату. Після похорону переїхала до дочки. Тепер бачу, як я помилялася, як заважаю, в них свої інтереси, інакший графік праці, відпочинку. Все, що можу, помагаю, але це не так важливо їм, як мені…Чимало пережито трагедій. Ось я поміркувала, може, зумію бути необхідна як жінка, друг, помічниця чоловікові старшому? Може, є в нього старенькі батьки?.. Мені 60.
Лідія Г. У чоловікові ціную здоровий спосіб життя, чесність, вірність. Мені 54, ріст 164, середньої статури. Є трошки землі, що дає можливість мати зерно, насіння, усе з власного городу. На просторому обійсті худоба, птиця. Люблю торгівлю, по змозі набуте своєю працею продаю. Воджу автівку, правда, «копієчка» моя старенька, але сильно мене виручає. Хотілося б, аби мій обранець був різнобічно розвинений.
Жанна П. з Дніпра. Мешкаю у квартирі з 15-річним сином. Мені 52, ріст 170, вага 70, з почуттям гумору, без лихих звичок, інтереси різнобічні. Радо поспілкуюся з чоловіком, який мені напише, і, може, складуться в нас серйозні стосунки?
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.