Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці – 77 років, ріст 187, вага 78, пенсіонер, мешканець приватного сектора, хата гарна, сучасна, сам будував уже вдівцем. Син ‘ з родиною живе окремо. Якби обізвалася, написала мені така ж самотня, котра захотіла б ділити зі мною мою одинокість. Сам жити не хочу.

Микола О. з Петриківського району. Діти одружені, у своїх домівках. Розлучився з жінкою двадцять років тому, мимоволі довелося купувати хату з землею 0,25 га. Є пай. Пораюся на присадибі та з усім, що маю, сам, допомагати нікому, а на старість стає вже, признаюся, все важче. Спочатку ще й сусідам помагав, а як трохи притух, то вони до мене навіть і не поздоровкаються. Тепер обробляю лиш для себе. Отже, мені хотілося б зустрітися і дійти згоди з майбутньою половинкою. Дуже чекатиму відгуку. Мені 68, ріст 165, вага десь 65.

Микола В. з Новомосковська. Народився 1961. У вересні можу піти на пенсію. На заводі просять, навіть дуже, ще попрацювати, та й сестричка моя, вона медик, радить не поспішати, каже, до весни потрудись, а десь у квітні візьмемо тобі путівочку на літо, поїдеш відпочинеш. Майже одинадцять років як овдовів. Усі ті роки нікого не шукав, виховував дочку (падчір-ку) і сина. Життя не пестило, а проте я не падаю духом, люблю пожартувати. Не п’ю. З мене вже не дивуються, а спочатку допитувалися, мовляв, сам живеш уже стільки років – і не п’єш? Я ж батьківську науку затямив на весь вік: від оковитої щастя не буде. Та й шкода дивитися, як люди спиваються. Синові 24, живемо в однокімнатній квартирі. Готуємось до весни, купуємо гачки, приманку – почнемо їздити на рибалку з ночівлею, це наша улюблена розвага. Буду вдячний за відгук самотній жінці. Як дійдемо згоди, охоче переїду, а квартира зостанеться синові. Мій ріст 165, худий, на вигляд молодший.

Віктор Ч. з Дніпра. Здрастуйте, Олено! Жодного відгуку на свої послання ні від кого я не дочекався. Тож прошу Вас, надрукуйте мій лист, може, відгукнеться самотня жінка або дівчина. Хочеться зустріти ту єдину, з якою б розуміли одне одного. Я спокійний, доброї натури. Працюю, спиртне не вживаю, не курю. Був одружений, але дітей, на жаль, нема. Докладніше розповім тій, що озоветься. Мені 38, ріст 180, вага 90. Житло на правому березі.

Людмила Ю. з Дніпра. Надрукуйте мене, будь ласка, бодай коротенько. Мета мого допису – побудова сім’ї для підтримки, піклування одного за другим. Сподіваюся на відгук порядного дніпрянина у віці за 70. Мені 68, на пенсії. Доброзичлива, тактовна.

Вікторія Р. з Дніпра. Чомусь пригадала, що колись -напевно, в минулому житті? . – збирала трави: подорожник \ і безсмертник для матері, пу-стирник – для тата, ромашку та ще багато що – для всіх, для всієї родини. Тоді були ще живі татові батьки, до них, у село під Новомосковськ, я їздила на суботу й неділю та у відпустку. Та ще був у батька «Запорожець»… Згадується, як прадавні часи. Тепер мені 66. Після того як батька не стало, ще чотири роки пробувала всіляко підтримати матір, аби ще трішки побула зі мною. У листопаді 2019 мати відійшла на той світ, і я тепер, як листок, одірваний від гілки. Синові 25. Вдова шістнадцятий рік, ріст 164, вага 70, освіта вища технічна, працююча пенсіонерка.

Тамара А. Народилася в липні 1975 і сподіваюся, що відгукнеться не парубок, а чоловік старший, бо я розумію дорослих людей. Тим більше що в нас село, хоч і приміське. Дома в мене чималий город: саджаю картоплю, помідори, перець, кріп. Люблю готувати всілякі страви: борщ, печеню, рагу, плов… Печу пиріжки. Тепер ще зима, віруси, а ось у квітні, напевне, я зможу поїхати куди треба, якщо домовимось. До речі, купуватиму техніку. Працюю санітаркою у місті.

Ірина Т. з Дніпра. Шлюб тривав два роки, дітей нема. Я спокійна, без лихих звичок, з величезним бажанням віддати нерозтрачене жіноче тепло надійному чоловікові. Мені 43, ріст 164, струнка, худенька, темне волосся, сіроока, миловидна, молодша на вигляд. Житло моє – приватний сектор.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.

НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.