Іван С. з Приорілля. Я всі випуски рубрики перечитую, і всіх мені жалко. Іноді бере за серце цей крик самотньої душі. І в мене немає абсолютно нікого. Десять літ як овдовів. 1942 р. н., ріст 170, худорлявий. На вид усі дають не більш як сімдесят. Сивий, не випиваю, не курю. Пані Олено, одна надія на Вашу рубрику.

Андрій М. Ніколи не пив, не курив, може, тому у свої 70 з гаком почуваюся, слава Богу, добре. Бажав би, щоб жінка, яка вийшла на пенсію, переїхала до мене, в хороше, екологічно чисте, сучасне село. Я спокійний, добрий, не залежу від дітей чи онуків, вони далеко, за кордоном. Усе необхідне є. Село дачне, сполучення добре. Є автівка ненова, для роботи, купив на підробітки, а також мотоцикл. Якби погодилась на переїзд, то купив би їй, такій відважній, скутер. Жінки ж бо більше на скутерах тут у нас їздять…

Сергій О. Моє село поблизу міста. Працюю зварником. Мені 36, і я дуже хочу, щоб на цей мій коротенький лист, без подробиць (прибережу їх для тієї єдиної, що стане мені близькою) відгукнулася порядна, добра дівчина.

Сергій С. з Дніпра. Мені 32-й, ріст 186, чорнявий. Одружений не був, домашній, вже хочу мати сім’ю. Мешкаю у двокім-натці вдвох з матір’ю. Тихий, спокійний, працюю майстром з ремонту транспорту.

Ольга М. з Дніпра. Вдова, 68 років, ріст і вага середні. Робота, дача, домашні клопоти – ото й усе моє теперішнє буття. Якби відгукнувся одинак, аби лиш не був під криміналом. Без житлових і матеріальних проблем. Зі здоровим способом життя. У квартирі в центрі міста я з доньчиною родиною. Про все, що цікавитиме чоловіка, докладно оповім. В мене смуток і біль на серці, бо нема близької людини. Посприяй, Оленко, її знайти.

Надія П. із Синельни-ківського району. Довго не могла наважитись написати. Сама я з Дніпра. Але так склалося, що я тут, у селищі. Розлучилася дуже давно, років тридцять тому. Потім була спроба створити сім’ю. Невдала. Правда, з моїм сином він порозумівся. Більше я не пробувала, вже шістнадцять років одна. А шість років тому вмер син. І стала замислюватися: а може все-таки знайти собі половинку? Хатинка моя без газу, пічне опалення. Доки був син, було ще нічого. А тепер… Нарубати дрів, перенести до сараю, топити… До хорошого чоловіка переїхала б. Мені 67. Людина я дуже спокійна, з усіма знаходжу спільну мову. Якби ж то відгукнувся добрий, чуйний.

Тетяна С. Мій дім у райцентрі, газ, вода, зручності в хаті. Поруч город, сад, квітник. Дорослий син мешкає окремо. Розлучена. Освіта вища. Мені 6І, вага 68, зріст 158, по натурі добра, чуйна, відповідальна. Шкідливих звичок нема. Люблю поратися на кухні, варити-пекти, та для себе не дуже охота. Ціную в людині духовні якості, а вже потім матеріальні статки. Рада буду відгукові чоловіка без шкідливих звичок, надійного.

Ольга Я. з Нікополя. Величезна дяка за Вашу, пані Олено, рубрику, добра справа. Буду вдячна Вашій допомозі. Мені 44, ріст 164. Батько і мати померли. Дітей нема. Є знання ПК, скінчила три курси Українсько-фінського інституту. Довгий період доводилося працювати не за фахом. Шукаю чоловіка, якому буду потрібна.

Світлана Б. Подружнє життя не склалося, розлучена. Удвох з мамою у власному будинку в се-лищі-райцентрі. Вдачі я врівноваженої, спокійної. Освіта середня медична. 35 років, ріст 167, вага 52, темно-русява.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦЙ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.