Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці – 77 років, ріст 187, вага 78, пенсіонер, мешканець приватного сектора, хата гарна, сучасна, сам будував уже вдівцем. Син з родиною живе окремо.
Якби обізвалася, написала мені така ж самотня, котра захотіла б ділити зі мною мою одинокість. Сам жити не хочу.

Анатолій Г. з Новомосков-ського району. Ні перший раз, ні другий не вийшло нічого. Надійшли мені чотири відгуки. Але не знаю, чи то неуважно люди читають моє послання, чи неправильно його зрозуміли. Моя найперша найголовніша умова: це – переїзд до мене і відсутність дітей. А в усіх відгуках про це і мова не йшла. Отже, не склалося.
Буду щиро вдячний за можливість поспілкуватися з тією самотньою, що цього побажає. Мені 70, я на пенсії.

Віктор В. Мені 69, на вигляд молодший, ріст 174, вага 80, освіта середня спеціальна, військовий пенсіонер. Рік тому овдовів. Мешканець міста-райцентру, мій приватний дім з усіма зручностями. Радий буду відгукові самотньої жінки, яка бажає перемін на краще.

Олег Б. з Кам’янського. Я вдівець, 67 років, маю дорослого сина, не п’ю, не курю, спокійний, добрий, чесний чоловік – даруйте за цю самопохвалу.
Допомагаю одиноким старшим бабусям: ходжу до крамниць, на ринок, сплачую за недужих людей комуналку… І всі вони люблять «Зорю», бо там є рубрика «Де ти, моя доле?». Мені дуже хочеться, аби відгукнулася ровесниця, котра, як і я, знає, що таке горе – втрата коханої людини.

Антоніна М. з Дніпра. Ось надумала, прочитавши рубрику «Де ти, моя доле?», й собі спробувати удачі. Я спокійна, мирна, ніжна, вільна, без шкідливих звичок. Мені 80, ріст 170, вага 70. Мешкаю у квартирі на лівому березі. Буду рада і вдячна такому ж одинакові, що озоветься.

Ольга М. з Дніпра. В мене смуток і біль на серці, бо нема близької людини. Посприяй, Оленко, її знайти.
Вдова, 68 років, ріст і вага середні. Робота, дача, домашні клопоти – ото й усе моє теперішнє буття. Якби відгукнувся одинак, аби лиш не був під криміналом. Без житлових і матеріальних проблем. Зі здоровим способом життя. У квартирі в центрі міста я з доньчиною родиною. Про все, що цікавитиме чоловіка, докладно оповім.

Тетяна Ч. з Дніпра. Часто купую цю газету, читаю рубрику про долі, а пишу перший раз, може, хтось відгукнеться? Для початку докладно не розписуватиму, як хтось зацікавиться, то всі подробиці з’ясуємо / у розмові телефоном або на побаченні.
Отже, 66 років, ріст 158, вага 65, вдова, працюю, мешкаю на Перемозі.

Олена А. з Дніпровського району. Мешкаю у передмісті, квартира у висотці, працюю оператором ПК. Уподобання: музика, футбол. Мені 41 рік, буду рада, як обізветься ровесник з подібними інтересами.

Євгенія М. з Дніпра. На пораду своєї близької приятельки відважуюсь подати свій голос. Мені 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. Хвалитися так дуже не буду, найліпша оцінка – це, мабуть, вчинки і поведінка людини. Освіта вища, працюю за фахом майже 20 років, і є ще маленький бізнес.
У трикімнатці я з мамою і моєю восьмирічною донечкою. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин.
Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю?

Світлана Б. Подружнє життя не склалося, розлучена. Удвох з мамою у власному будинку в селищі-райцентрі. Вдачі я врівноваженої, спокійної. Освіта середня медична. Мені 35, ріст 167, вага 52, темно-русява.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.