Василь Я. з Покровського району. Мені 81. Не курив, не п’ю. Сам себе всім обслуговую. Я переміщена особа з самого Донецька, лишив там трикімнатну квартиру, тут купив хату – не найліпшу, але й не найгіршу: ванна, туалет, кімнатка для газового котла, сіни. Холодна і гаряча вода в хаті. У колодязі вода добра. На подвір’ї кури, собака, коти. Це я для тієї самотньої жіночки, котра читаючи, міркуватиме, чи варто мені написати. Чекаю, що є така, згідна на переїзд. Щоб можна було говорити, щоб була душевна взаємність.

Микола В. з Новомосковська. Пишу знов, такий же неприкаяний, все ніяк не перестну сподіватися на переміну своєї долі. 77 років, ріст і вага середні, активний спосіб життя, шкідливих звичок нема, мешкаю у висотці, їжджу на дачу. Жити одинаком як чоловікові, так і жінці не є нормально, удвох буде, певен у цьому, легше, веселіше. Вдівець, військовий пенсіонер, діти за кордоном.

Андрій М. Ніколи не пив, не курив, може, тому у свої 70 з гаком почуваюся, слава Богу, добре. Бажав би, щоб жінка, яка вийшла на пенсію, переїхала до мене, в хороше, екологічно чисте, сучасне село. Я спокійний, добрий, не залежу від дітей чи онуків, вони далеко, за кордоном. Усе необхідне є. Село дачне, сполучення добре. Є автівка не-нова, для роботи, купив на підробітки, а також мотоцикл. Якби погодилась на переїзд, то купив би їй, такій відважній, скутер. Жінки ж бо більше на скутерах тут у нас їздять…

Євген О. з Дніпра. Інвалід другої групи, мешкаю на Ігрені з батьками. Прошу відгукнутися жінку 37-40 років, з інвалідністю другої або третьої групи, бажано з Дніпра.

Андрій Д. з Дніпра. Мені 33, ріст і вага середні. Освіта економічна, але працюю не за фахом. Комунікабельний, позитивний, не курю. Мої зацікавлення: мандрівки, англійська, спорт, кіно, музика. От лиш особисте ніяк не складається. Моя мрія – зустріти ту єдину, вірну, яка б розуміла і підтримувала у скрутну хвилину, як така настане. Нам удвох буде добре, і ми побудуємо щасливу родину.

Вікторія Р. з Дніпра. Не п’ю, не курю, така собі старомодна. Скінчила фізтех і досі працюю технологом. Іноді ходжу на підробіток. Людина я проста, без «завихрень», доброзичлива, багато друзів, але спілкування телефонне, та й то нечасте, в усіх свої клопоти. Живі, то й гаразд. В однокімнатці я з 25-річним сином, пора йому жити своїм домом, та й самій подумати про себе, знайти пару на решту віку. Мені 65, ріст 164, вага до 70, вдова.

Тетяна С. Змушена була кинути місяць два похорони… Відтоді минуло шість років. У райцентрі свій дім, город, сад, квітник. Газ, вода, зручності в хаті. Син мешкає окремо. Мені 61 у рік, ріст 158, вага 62, освіта вища, розлучена. Несила терпіти самотність.
По натурі добра, чуйна, спокійна, без лихих звичок, здоровий спосіб / життя, залюбки пораюся на городі, у квітах, люблю готувати щось смачненьке, та за роботою, правда, нема часу, та й неохота для себе одної. Й писати нема часу.

Тетяна Н. з Дніпра. Мені 50, ріст 160, вага 60, працюю на приватному підприємстві. Мешкаю на правому березі, в нас з батьками приватний сектор. Не п’ю, не курю. Дітей нема. Решту подробиць залишаю з надією на майбутнє для того одинака, що надішле мені вісточку.

Аліна В. з Дніпровського району. Разом з батьком, матір’ю і братом мешкаю у передмісті Дніпра. В нас свій дім. Особисте моє не склалося, дітей нема. Працюю, мені 48, зовнішність, мабуть, звичайна. Я не худа і не повна. Буду вдячна самотньому чоловікові за відгук.
Тетяна П. з Кривого Рогу. У Кривому Розі по закінченні технікуму (заочно здобула й вищу освіту) працюю у шкільній їдальні. Цю роботу люблю, і до мене ставляться з повагою, шанують. Їжджу в село до батьків, до бабусі. А знов, пані Олено, подаю про себе голос, бо з двох попередніх публікацій нічого не вийшло. Сподіватимуся, що таки дочекаюся хорошого відгуку. Мені 31, середньої статури, русява, не фарбуюся. Я спокійна, сором’язлива, чемна, добра.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.