Андрій М. Ніколи не пив, не курив, може, тому у свої 70 з гаком почуваюся, слава Богу, добре. Бажав би, щоб жінка, яка вийшла на пенсію, переїхала до мене, в хороше, екологічно чисте, су- \ часне село. На зріст ви, жіночко, ‘ невисокі, а також без завищених побажань у всьому. Я спокійний, добрий, не залежу від дітей чи онуків, вони далеко, за кордоном. Усе необхідне є. Село дачне, сполучення добре. Є автівка ненова, для роботи, купив на підробітки, а також мотоцикл. Якби погодилась на переїзд, то купив би їй, такій відважній, скутер. Жінки ж бо більше на скутерах тут у нас їздять…

Володимир І. із Синельниківського району. Мешканець селища міського типу, українець, 64 роки, ріст 170, вага відповідна, лихих звичок нема. Нема дітей і, зрештою, нема матеріально-житлових проблем.
Але людина не може бути сама. І я такий чоловік, що хочеться мати сім’ю, бути в парі.

Іван Ю. Свій перший лист надсилав Вам, Олено, з Дніпра, як гостював у сестри. Бо в мене одиноке життя, просто хочу його з кимось ділити. Родом я із Закарпаття, але з 1976, тобто з вісімнадцяти літ, мешкаю у Кіровоградській області. Маю будинок. Від колишнього шлюбу є донечка, проживає зі своєю сім’єю окремо.
Завжди проживав у сільській місцевості, вважаю себе непоганим господарем. Моя професія -ветлікар, зоотехнік. А також я будівельник. Люблю тварин, природу, співаю. Як буде мені відгук, то на
запрошення побачитися приїду, головне, щоб ми сподобалися і порозумілися одне з одним, щоби в нас погляди на життя збігалися…
Мені 62, ріст 180, вага десь 75.

Олександр Т. з Дніпра. Хочу створити сім’ю, мати дітей. Шкідливих звичок нема, але є інвалідність третьої групи по зору через травму в дитинстві, ношу окуляри. Високий, стрункий, русявий, люблю їздити на велосипеді, подорожувати. Мені 36, на лівому березі в нас з матір’ю приватний дім. Батько вмер дев’ять років тому. В мене економічна освіта, скінчив аспірантуру і докторантуру, працюю у виші.

Сергій С. з Дніпра. Геть не люблю писати, тож коротко. Одружений не був, домашній, вже хочу мати сім’ю. Мешкаю у двокімнатці вдвох з матір’ю. Тихий, спокійний, у комунальному підприємстві працюю майстром з ремонту колісного транспорту. Попри коронавірус, працюємо без перерви, щодня, бо й на карантині транспорт так само ламається, навіть частіше. Мені 31, ріст 186, чорнявий.
Антоніна О. із Синельникового. Жодного відгуку, дорога ведуча,
не надійшло після моєї публікації. Я давно сама, дочка за кордоном, своя сім’я.

Мені 75, є присадибна ділянка, разом з хатою 5,5 сотки, всього росте потрошку, помідори – це, на мою думку, головні овочі, та ще часник, цибуля на перо (а під зиму купую, бо нема де садити), сад пропадає вже, одначе яблук вистачає до весни, винограду багато, але увесь хворий. Купила залізний купорос, та так і не побризкала, бо бруньки вже показалися, запізнилася. Восени побризкаю.

Надія В. Добрий день, шановна Олено Десятерик. Я давня Ваша знайома, директорка будинку культури (не хочеться писати слово «колишня») у селі, через яке йде республіканська траса Київ-Донецьк.
Великий час минув, як я писала до газети, але одинокість так тисне, що інколи несила терпіти. Нема з ким словом перекинутись, діти окремо, я одна в хаті. Вже 67, промайнули літа, і хочеться з кимось спілкуватися, втішати, помагати, чути добре слово, поїхати кудись відпочити.
Я віруюча, вдячна газеті, що взяла на себе нелегку ношу помагати самотнім. Ми люди різні, не завжди чинимо добре…
Тепер є телефони, то можна просто спілкуватись. Нехай Господь Вас, Олено, оберігає.

Тетяна Н. з Дніпра. Мені 50, ріст 160, вага 60, працюю на приватному підприємстві. Мешкаю на правому березі, в нас з батьками приватний сектор. Не п’ю, не курю. Дітей нема. Решту подробиць залишаю з надією на майбутнє для того одинака, що надішле мені вісточку.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.