ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

  14.07.2020 21:12   -
Знайомства

Анатолій Г. з Дніпровського району. Минає другий рік, відколи овдовів. У квітні виповнилося 69. Квартира моя двокімнатна у А висотці на околиці міста, в селищі. Дітей в мене нема. Я чоловік без\ поганих звичок, неконфліктнийд спокійної натури. Докладніше все, що цікавитиме, з’ясуємо з самотньою жінкою, котра напише мені і захоче поспілкуватися. Спершу телефоном, а далі буде видно. З нетерпінням чекатиму відгуку.


Василь Т. із П’ятихатського району. 58 років, ріст 170, вага 60, русявий. На жаль, курю. Зі здоров’ям усе гаразд. Дітей нема. Підробляю в орендарів, інколи наймають односельці. В мене хата, літня кухня, сарай, город, невеличкий палісадник, садок, трохи господарства.


Федір С. з Покровського району. Напишу коротенько, вибачте за це. Може, прочитає моє звернення ровесниця, котра не боїться сільського побуту і праці та згодна жити в селі.
Мені 49, я один у хаті, і дуже хотілося б, аби поруч був хтось рідний. Тепер тяжкий час для одинокої людини.


В’ячеслав К. з Дніпра. 38 років, ношу окуляри. Не був одружений, дітей нема. Були стосунки, що скінчилися невдачею. Мешкаю у квартирі на лівому березі. Звичайний чоловік, простий робітник на заводі. Через коронавірус підприємство стояло, тепер знов працює. Подобається мені все робити й відпочивати на
дачі, в нас там багато квітів, городину вирощуємо для себе. Ходити до нічних клубів – це не моє, часто на дачі відпочиваємо, смажимо шашлики. Чи справдиться моя мрія про власну дружну сім’ю?


Галина М. з Дніпра. Довго думала, писати чи ні. Багато розчарувань було, але самота заїла, врешті-решт нічого не втрачу, а що, як?.. Одинокість – це хвороба не тіла, а душі. Я звертаюсь до чоловіка, який стомився від цього стану. Поспілкуємося, якщо він, ясна річ, напише мені. Мешкаю в АНД районі. Вдова, 68 років, донедавна ще працювала. Хотілося б у моєму віці зустріти такого ж самітника, порядного та надійного. Син зі своєю сім’єю живе окремо.
Невисока, немала, нехуда, нетовста, світловолоса. Люблю домашній затишок, спокійна, добра.


Наталя К. з Криничанського району. Я низенька, ріст 140, неповна, 63 роки, останні вісім – без чоловіка. Прожили з ним двадцять чотири з половиною роки в мирі та у розумінні одне одного. Співчуваю чоловікам, котрі скаржаться, що геть погано одному. Й мені, жінці, так само важко, але, з другого боку, – легше, бо я сама і їсти зварю, і спекти можу, і попрати. І затишок-лад дати усьому. Сама і на городі роблю.
А чоловікові, мабуть, не все одному вдається. Як захоче такий чоловік зі мною поспілкуватися, то нічого не втратить, давши мені про себе знати.


Світлана Б. Мені сорок, ріст 167, середньої статури, спокійна, добра, чуйна. Одружена не була, дітей нема. Дотримуюся здорового способу життя, не п’ю, не курю.
Свого часу скінчила у Дніпрі технологічний технікум, працюю за фахом тут, у місті. Мої батьки живуть недалеко від Дніпра, в нас приватний сектор, тож їжджу туди на суботу і неділю, помагаю з господарством, ось на карантині посадили город, усе гарно росте, тільки встигай доглядати. У відпустку стараюсь подорожувати, маю багато друзів. Докладніше – тому, хто цього захоче.


Ольга М. Мені 36, донечці 14, я мати-одиначка. Мешкаємо в селі. Є в нас город і курей п’ятеро, великого господарства нема, бо доглядаю за батьком. Тато з інвалідністю, нині лежачий.
Після дев’ятого класу скінчила в Дніпрі училище з дипломом швачки, але так і не шию, бо нема машинки. На роботу влаштуватися не виходить.
Я звичайна сільська жінка. На дискотеки і в юності не любила ходити, та й тепер ні з ким не зустрічаюся, нікуди не ходжу, лиш у місто вожу доню до школи-інтернату. Хай учиться, щоб змогла працювати за фахом.


Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», вул. Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.

Поділитись:

Наступна стаття: