ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці – 76 років, ріст 187, вага 78, пенсіонер, мешканець приватного сектора, хата гарна, сучасна (на знімку), сам будував уже вдівцем. Син з родиною живе окремо.
Аліна В. з Дніпровського району. З батьком, матір’ю і братом мешкаю у передмісті Дніпра. Особисте життя не склалося, дітей нема, працюю. 48 років, зовнішність, мабуть, звичайна. Ростом висока, не худа, не повна. Буду вдячна за відгук.
Сергій Ю. з Кривого Рогу. Сказати по правді, кілька днів вагався, писати чи ні, а коли таки рішився, то не міг відчинити двері до кімнати особистого життя, якийсь час шукав ключі від тих дверей, бо замкнув їх, закрив дуже давно…
Був одружений, це вже дев’ять років минуло, маю сина, спілкуємося, живе в іншому місті. Мені 43, ріст 190, вага десь 75. Ношу окуляри, не курю, в нас з матір’ю власний будинок у передмісті, Тернівський район. Працюю на підприємстві електриком. Взагалі звичайний чоловік.
Дмитро В. з Дніпра. Ще не був жонатий, 28 років, ріст 182, здоровий спосіб життя, вища освіта, постійна робота, цілком достатня, щоб утримувати сім’ю. Своя квартира на лівому березі. Буду радий відгукові дівчини, котра так само хоче створити сім’ю.
Антоніна О. із Синельнико-вого. Читаю, як чоловіки і жінки пробують не раз і не раз віднайти половинку для душі і серця, але чомусь не знаходять. І в мене так само.
Як є в такого ж ровесника, а мені 75, присадибна ділянка, то це добре, можна вирощувати все для себе. В мене разом з хатою п’ять з половиною соточок, і всього росте потрошку, картоплі відро посадила, помідори – це, на мою думку, головні овочі, та ще часник, цибуля на перо (а під зиму купую, бо нема де садити), сад пропадає вже, одначе яблук вистачає до весни, винограду багато, але увесь хворий. Купила залізний купорос, та так і не побризкала, бо бруньки вже показалися, запізнилася. Восени побризкаю.
…Спочатку бажано побачитися, вже можна, карантин не такий строгий. Я давно сама, дочка за кордоном, своя сім’я.
Аліна В. з Дніпровського району. З батьком, матір’ю і братом мешкаю у передмісті Дніпра. Особисте життя не склалося, дітей нема, працюю. 48 років, зовнішність, мабуть, звичайна. Ростом висока, не худа, не повна. Буду вдячна за відгук.
Наталка Б. Мені 36, ріст 165, середньої статури, здоровий спосіб життя, одружена не була, дітей нема. Спокійна, доброзичлива, чуйна. Свого часу скінчила металургійну академію, бухгалтер. Працюю за фахом у Дніпрі, де і мешкаю. Щоразу, як вільна, їжджу до батьків. Там є що робити, помагаю з господарством. Мій улюблений відпочинок – подорожі.
Тетяна П. з Кривого Рогу. Другий раз, пані Олено, подаю про себе голос, бо за першим разом нічого не вийшло, ніхто не дзвонить, не пише. Сподіваюсь, що й собі догоджу, не лише бабусі та батькам.
Отже, мені 31, середньої статури, русява, не фарбуюся, спокійна, сором’язлива, чемна, добра. У Кривому Розі скінчила технікум, заочно ще й Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Тугана-Барановського. А працюю кухарем у шкільній їдальні, іншої роботи не шукаю, люблю цю. І мене тут шанують.
Тепер карантин і канікули, то я в селі, в батьків, часом буваю і в бабусі. Сподіваюся, у вересні почнеться шкільний навчальний рік, і я повернуся до Кривого Рогу.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», пр. Дмитра Яворницького, 18, Дніпро, 49027. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.