Олексій С. з Петропавлів-ського району. Вдівець, не п’ю, не курю, лагідний, добрий, у власній хаті сумую від одинокості. З такою ж самотньою, як доведеться нам поспілкуватись, можливо, домовимось про все \ при зустрічі. На 79-му році на те маю надію.
Андрій М. Може, цей рік подарує мені зустріч з жінкою, яка вийшла на пенсію і змогла б переїхати до мене в хороше, екологічно чисте, сучасне село. Здається, у свої 70 на вигляд я непоганий. Непитущий, не курю, спокійний, добрий. Ваш, жіночко, вік – від 55 до 70, вага до 75 і зростом ви десь до 160, без завищених побажань у всьому, приємна на вид. Бажаю прожити у мирі і злагоді до кінця. Не сприймаю тих, що курять і випивають. Не залежу від дітей чи онуків, вони далеко, за кордоном. Усе необхідне є.

Віктор М. У грудні виповнилося 60. У райцентрі своя хатинка, сад, город, саджаю небагато, бо скільки мені одному треба. Раніше, в 1979 році, мешкав у Дніпрі на пр. Гагаріна, та після смерті сестри занедужали батьки, переїхав до них, аби доглянути. Будинок лишив своїй сім’ї.
…Прочитав у рубриці гіркий висновок однієї дописувачки, з яким погоджуюся: «Виходиш за одного чоловіка, а протягом багатьох спільних років бачиш цілком інакшу людину».
Розлучилися з жінкою давно, по-доброму, у загсі. Дочка з зятем та онуками у Любимівці, в них своя домівка. Я на пенсії, в мене третя робоча група (зір), ходжу без окулярів, але працюю, читаю, дивлюся телевізор в окулярах.
У Дніпрі робив 26 років асфальтобетонником. Тепер підробляю у крамниці, у приватного підприємця. Простий, добрий, порядний. Ріст 170, вага 71.

Олексій О. з Нікопольського району. Давній передплатник «Зорі», і на цей рік так само виписав. Та все ще надіюся, що, може, побачить мій коротенький лист самотня жінка, котра захоче увійти господинею в мій дім.
У свої 50 я все ще без пари. Господарюю сам. Недавно зробив у себе ремонт. Та й як люди просять – не відмовляю.
Чекатиму відгуку від самотньої, можна старшої, аби лиш була добра людина. Ріст мій 176, вага 71.

Михайло С. з Дніпра. Коли особисте життя не склалося, почав курити, однак сподіваюсь кинути. До спиртного байдужий. Гадаю, що я спокійної вдачі, добрий, чуйний, дбайливий, з почуттям гумору. Маю намір зустріти жінку моєї мрії -душевну, вірну, порядну, надійну. Мені 40, розлучений, працюю.

Любов А. з Дніпровського району. Село моє золоте. Біля лісу, на березі Дніпра, водогін по селу нитка. Є свердловина. Сама я, вважайте, трудоголик: тридцять кущів винограду, дві сотки полуниць,
чотири рядочки малини, садок, вирощую гладіолуси, айстри. Майже поруч, за сім км, базар, їжджу продаю, бо пенсія смішна. Все вирощую, аби взимку підвал повний був.
Мені 74, ну кручуся, як білка в колесі. Дай Боже ще років з W десять пробігати в такому ритмі. Дочці ми, батьки, побудували двоповерхову хату на другому кінці села, живе там з онуками.
І мій будиночок гарний, утеплений, євровікна. Літня кухня утеплена, все це зробила я сама.
У лютому буде п’ятнадцять років як овдовіла. От і оцініть, як я працювала ці роки…

Ірина Д. Нещодавно їздила до своєї мами. Натрапила на газету «Зоря», мати вже давно її виписує. Довго вагалася, написати чи ні, листів не писала вже років 30. Я так само одинока.

При спілкуванні багато хто з людей звертається до мене: «Дє-вушка». А мені 54. Тимчасово мешкаю у Дніпрі з донькою, зятем і внуками – допомагаю.

Маю квартиру в Донецькій області, але з поважних причин там не проживаю. Вже на пенсії по вислузі років, підпрацьовую. Ціную порядність, вірність, доброту і ласку, гумор розумію, люблю природу, рибалку, слухаю музику. Мій ріст 167, вага нормальна, не курю.

Валентина К. із Солонян-ського району. 52 роки, ріст 170, вага 75. Дочка з двома онуками і чоловіком живуть у місті.

Знаю сільське життя, все вмію, добра, без шкідливих звичок. Та хочеться про когось піклуватися, відчувати тепло. Не треба багатства, вигоди, прагну надійного, душевного, простого чоловіка. Згодна на переїзд.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», пр. Дмитра Яворницького, 18, Дніпро, 49027. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.