ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

  27.05.2020 10:50   -
Знайомства

Леонід Я. з Дніпра. Що б я міг написати про себе, оглядаючись назад? Напишу коротко. Вдівець у поважному віці – 76 років, ріст 187, вага 78, пенсіонер, мешканець приватного сектора, хата гарна, сучасна, сам будував уже вдівцем. Син з родиною живе окремо.

Якби обізвалася, написала мені така ж самотня, котра захотіла б ділити зі мною мою одинокість. Сам жити не хочу.


Валерій Д. з Царичанського району. Вдівець, 59 років, невисокий (160), вага 64, не п’ю, не курю, здоровий спосіб життя. Адже я господар, маю худобу, город. Хочу жити в парі і прошу відгукнутися самотню жінку, бажано згодну переїхати.


Віктор М. Шість років як розлучений, двоє дітей, одружені. Син на Донеччині, дочка у Кривому Розі. Працюю машиністом екскаватора, мешкаю в селищі у двокімнатці на верхньому поверсі двоповерхового будинку. 53 роки, ріст 165—166, спортивної статури, добрий, веселий, дбайливий, з почуттям гумору. Щоранку пробігаю 4—5 км, спиртні напої не вживаю зовсім, курю, але, сподіваюсь, кину.


Микола К. з Павлоградського району. У березні виповнилося 39 років. Народився у місті Запоріжжі, в малому віці з батьками переїхали на Дніпропетровщину, тут, у селі, і минуло моє дитинство. З дев’ятого класу поїхав до Дніпра, вступив до ПТУ, вчився на муляра-штукатура, одночасно кінчав дев’ятий клас у вечірній школі.

Після навчання приїхав до батьків у село. Були лихі 90-і, грошей не платили, мусив кинути роботу в колгоспі. Ловив рибу та продавав, тоді в річці Оріль риби було вдосталь.

Відслуживши у війську, після демобілізації вернувся додому. Невдовзі одружився…

Тепер сам-один. І вже не в тому віці, аби шукати своє щастя на дискотеці та по всіляких гулянках.

Якщо мені напише самотня ровесниця, буду вдячний і радий поспілкуватися. Гадаю, карантин цьому вже не зашкодить.


Дмитро В. з Дніпра. Ще не був жонатий, мені 28, ріст 182, здоровий спосіб життя, вища освіта, постійна робота, цілком достатня, щоб утримувати сім’ю. Своя квартира на лівому березі. Буду радий відгукові дівчини, котра так само хоче створити сім’ю.


Ніна П. з Дніпра. Усе життя працювала медсестрою — від 20 до 65 літ, останні 23 — старшою. Вдова третій рік. На Лівобережному мешкаю у трикімнатці дев’ятиповерхівки. Як сподобаюсь після спілкування телефоном чи смартфоном — можна і фото вислати, тоді й побачимось та обговоримо все. Вибачте за таку офіційно-непривітну умову. Насправді я непоганої вдачі, добра (майже завжди), 71 рік, ріст середній, нетовста.


Людмила М. з Дніпра. 64 роки, ріст 162, вага 75. Причина мого листа: потрібне спілкування, чуйність.

Майже шість літ як овдовіла, чоловік захоронений у Росії, діток нема, так судьба розпорядилася. Квартира на правому березі, працюю у вищому навчальному закладі. Дім – робота. Домашня, душевна, люблю товктися на кухні, готувати щось смачненьке, лиш нема для кого.


Лідія Г. У чоловікові ціную здоровий спосіб життя, чесність, вірність. Мені майже 54, ріст 164, середньої статури. Є трошки землі, що дає можливість мати зерно, насіння, усе з власного городу. На просторому обійсті худоба, птиця. Люблю торгівлю, по змозі набуте своєю працею продаю. Воджу автівку, правда, «копієчка» моя старенька, але сильно мене виручає. Хотілося б, аби мій обранець був різнобічно розвинений.

Про Юлю К. з Павлограда. Юлечці вже 40, але досі сама. Школу скінчила з золотою медаллю, має дві вищі освіти, житло, дуже гарну роботу. Лиш нема поруч коханого чоловіка. А мені, рідній Юлиній тітці, хочеться, аби вона була щаслива.

Спроби познайомитися через служби і сайти в інтернеті обернулися розчаруванням. З’ясувалося, марна трата часу. У рекламі одне, а люди насправді геть інакші… Сподіваюся, що у вас, шановна ведуча, все не так, не ображайтесь.

Юлечка вже втратила будь-яку надію, і тому я пишу і дуже прошу, Оленко, як трапиться порядний чоловік, то дайте йому знати про мою улюблену небогу.


Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», пр. Дмитра Яворницького, 18, Дніпро, 49027. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.

Поділитись:

Наступна стаття: