ДОНАЛЬД БАЙДЕН

2 недели ago Zorya Комментарии к записи ДОНАЛЬД БАЙДЕН отключены

Проходячи пізно ввечері повз «об’єкт нічної торгівлі» неподалік від свого будинку, мимоволі підслухав голосну бесіду трьох не дуже тверезих чоловіків, один з яких безапеляційно переконував своїх приятелів, що «Трампу-гаплик». Правий мій «нічний експерт» чи ні – час покаже, однак дивує інше: вибори президента Америки у нас хвилюють усіх, незалежно від віку, статі і, як виявилося, ступеня сп’яніння.

У політиці, медицині та футболі, як відомо, розбираються всі. В більшості людей сформовані стійкі уявлення і переконання про, здавалося б, ну зовсім далекі від України проблеми. Причому нерідко свою, «єдино правильну» точку зору нашим людям доводиться відстоювати в активних дискусіях під час застіль – за келихом пива чи чаркою горілки.

А це ой як непросто!

Що вже казати про велику армію професійних політичних експертів, які активізувалися в останні тижні й по всіх телевізорах наводять безліч аргументів щодо виграшу чи втрат України у разі перемоги в Сполучених Штатах одного або іншого кандидата.

Майже спортивний інтерес довкола американських перегонів викликаний не лише азартом чи захопленням міжнародною політикою. Напевне, вплив на Україну із-за океану настільки відчутний, що починає турбувати багато кого не лише з професійних міркувань.

Як на мене, складністю, заплутаністю і тривалістю американського виборчого процесу українська влада могла б скористатися сповна – хоча б тимчасово позбувшись наполегливого зовнішнього впливу. Бо, схоже, хто б з тамтешніх кандидатів не переміг – нам легше не буде. Доки триває боротьба між великими державами – США і Росією, доти й буде Україні непереливки. Адже ми на кордоні з РФ, і конкуренти зацікавлені, щоб тут постійно «палало». І якщо одного з кандидатів просто влаштовує незгасиме полум’я – інший ще й не проти його роздмухувати.

А ще експерти сперечаються щодо того, хто з майбутніх президентів Америки щедріше наділятиме Україну зброєю. Радощів з того небагато. Бо, по-перше, все одно та зброя купуватиметься за наші українські гроші, а, по-друге, її накопичення лише дратуватиме уже згаданого вище сусіда. Бо, власне, зброя придумана і потрібна, щоб вбивати, знищувати й уражати. Принаймні так мені розповідали на військовій кафедрі ще радянські офіцери-викладачі. Навряд чи з тих часів щось принципово змінилося. Та й купувати на позичені державою гроші не таке вже й необхідне пенсільванське вугілля чи тепловози американського виробництва – не надто великий успіх, маючи в Україні хронічно нефінансо-вані шахти і «на ладан дихаючий», позбавлений через війну замовлень, Крюківський вагоноремонтний завод.

У мене немає сумнівів, що американці оберуть собі президента – гідного та у визначені законом терміни. І хто б ним не став – це буде провідник американських інтересів у світі. Проте дуже не хочеться, щоб ці інтереси по максимуму зосереджувалися на нашій державі. Надмірної геополітичної опіки країна може просто не витримати…

Володимир ПІСОЦЬКИЙ

Поделиться: