Відзначати день селища тут вже стало доброю традицією. Адже це черговий привід зібратися усією громадою, побачитися, поговорити, повеселитися. Людям є про що згадати, і є про що помріяти.

У вирі цієї святкової круговерті, як завжди, Василь Гезь -селищний голова. У Василя Григоровича така потужна лідерська енергетика, такий запал і завзяття, що він встигає абсолютно все: не лише успішно справлятися зі своїми посадовими обов’язками та вирішенням нагальних питань життя людей, а ще й у футбол з місцевою спортивною командою пограти, з молоддю на дискотеці потанцювати, і з школярами податися в мандри під час канікул. Частенько з ними на байдарках по річці плаває, вчить юних туристів не боятися труднощів та любити рідну землю і шанувати людей, які на ній живуть.

З такою ж активною позицією заступники Василя Григоровича та вся команда однодумців, які під керівництвом селищного голови крок за кроком роблять усе можливе, щоб життя мешканців Обухів-ської громади стало якомога комфортнішим.

До Дня незалежності України на центральній площі Обу-хівки з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку. Встановлення монумента ініціював Василь Гезь – справжній шанувальник поезії великого Кобзаря.

З того моменту, коли селища міського типу Обухівка, Миколаївка та село Горянівське об’єдналися в одну громаду, незабаром виповниться лише два роки. На баланс було взято три ліцеї, одна гімназія, три дитячі садочки.

Один з них збудовано у 2018 році, а в лютому 2020-го він був номінований організаторами конкурсу Mies van der Rohe Award на премію ЄС у галузі сучасної архітектури. Дошкільний заклад розрахований на 115 місць. Усього ж у громаді підростає близько 700 маленьких обухівців. Тому у Василя Гезя є заповітна мрія: збудувати в громаді дитячий садочок принаймні місць на триста. Але це все в перспективі.
На сьогодні місцева влада переймається заміною вікон у навчальних закладах, ремонтуванням даху і будівель, підготовкою котелень до опалювального сезону, оснащенням бібліотек як новими стелажами, так і книгами.

Селищний голова прагне зробити так, щоб у найвідда-леніших куточках території громади люди не почували себе поза увагою. Тому в кожному навчальному закладі Обухівки та Горянівки відкрито стадіони зі штучним покриттям. Такий же стадіон для гри в міні-футбол планується відкрити і для миколаївської молоді.

Дбають у громаді й про всебічний розвиток її юних мешканців, у ліцеях та гімназії працюють різноманітні гуртки, успішно функціонує комунальний заклад «Центр еколо-го-натуралістичної творчості учнівської молоді», два будинки культури та чотири бібліотеки.

Пишаються в Обухівці громадською організацією «Дитячий туристичний Клуб «БАФ», який об’єднав понад 100 активних громадян селища. Члени клубу є прикладом ведення здорового способу життя, занять спортом, командного духу, пізнавально-краєзнавчої роботи та безмежного почуття патріотизму і любові до своєї країни. У 2018 році в Обухівці створено «Молодіжний центр А.Т.О.М.», який є майданчиком для зустрічей активної молоді селища.

Найбільша цінність громади – це її мешканці, серед них чимало талановитих людей. В Обухівці пишаються своїми місцевими поетами, серед яких: Тетяна Петрівна Обухівська, Оксана Білоус, Лідія Іванівна Рубан, Олексій Рубан, Геннадій Латушко, Олег Хабарлака.

Творчість цих людей відома не лише в Обухівці, а й далеко за її межами. Не обходиться жодного свята і без ансамблю ложкарів.

Шанована в громаді особа – ветеран війни Семен Панфі-лович Калниш, який є членом
обласної ради ветеранів, почесним громадянином Обухівки, почесним ветераном України. У 2020 році Семен Панфілович був нагороджений срібною медаллю, він лауреат всеукраїнської премії «Гордість України» фонду «Вдячність, визнання, надія». Має 45 урядових нагород за заслуги на військових та трудових фронтах. Серед них шість орденів.

З особливою повагою ставляться односельці і до місцевого мешканця – Віктора Ген-надійовича Шинкевича. Він є відомим у громаді меценатом, який завжди підтримує заклади освіти й талановиту молодь.

І тому святкування Дня селища – це чергова нагода вклонитися таким людям, подякувати активістам, меценатам, спортсменам, освітянам, медикам, ветеранам за їхній вклад у розвиток громади, за їхню активну життєву позицію, самовіддану щоденну працю.

Не забувають в Обухівській ТГ і про ветеранів АТО. Над двома родинами загиблих громада взяла шефство. Пам’ятають про афганців і чорнобильців. У затишному сквері, розташованому поруч із центральною площею в Обухівці, спорудили кілька меморіалів. Окремо тим, хто поліг у роки Другої світової, є меморіал воїнам-афганцям, меморіал чорнобильцям, і навіть було замовлено меморіал прикордонникам (і тим, що служили ще при Союзі, і тим, хто охороняє рубежі нашої України зараз).

Щовихідних в Обухівці працює ліній кінотеатр. Тут безплатно люди можуть подивитися улюблені кінофільми. А після завершення сеансу -гучна дискотека для молоді. Де, власне, можна побачити і Василя Григоровича. Адже він, як голова громади, має спілкуватися з різними віковими категоріями мешканців ТГ, знати, чим живуть люди, що думають, чого прагнуть, що хоче молодь, як бачать саме вони подальше життя в громаді. І вже відповідно до цього будувати плани на майбутнє.

А планів, за словами Василя Гезя, чимало. Одне з пріоритетних завдань – створити власне комунальне підприємство. Адже наразі навіть для того, щоб поміняти лампочку по вулиці на стовпі, потрібно звертатися до підрядної організації, подавати заявку тощо.

Власне КП дасть змогу обійтися без зайвої бюрократії, все буде робитися набагато швидше і суттєво зекономить бюджетні кошти. Зрушиться врешті-решт з місця справа щодо вивозу твердих побутових відходів, покосу трави, прибирання території та інших життєво важливих моментів.

Безпека – одна з базових потреб людини. Тому у перспективних планах керівництва
Обухівської ТГ – запровадження посади: «поліцейський офіцер громади». Однак для цього має бути в наявності відповідне приміщення для поліцейського, автомобіль, сучасні засоби зв’язку тощо.

Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини – це ще один з напрямків фінансування і підтримки з боку ТГ, адже саме медики опікуються здоров’ям мешканців майже п’ятнадцятитисячної громади.

А ще люди хочуть гарну дорогу до Миколаївки. Самотужки з цим завданням не справитися, хотілося б підтримки від обласної влади, дотацій з центрального бюджету. Та, на жаль, ось уже впродовж чотирьох років у цьому напрямі центральні органи влади чомусь зволікають і не проявляють зацікавленість.

І сьогодні Обухівська громада надіється виключно на тісну співпрацю з приватними підприємцями та розраховує на себе, на бажання розвивати інфраструктуру територіальної громади, дбати про зростання добробуту й комфорту її мешканців, наповнювати бюджет, будувати амбітні плани і обов’язково втілювати їх у життя.

Тому 25 вересня під час святкування Дня селища Василь Гезь, звертаючись до людей, вкотре підкреслив, що саме вони є тією рушійною силою, яка призводить до змін, генерує нові ідеї, затверджує стратегії розвитку інфраструктури та визначає алгоритм тих кроків, якими має пройти громада від початку її створення до повноцінного становлення.

І так має бути, адже в Обухівці живуть щирі, талановиті й працьовиті люди, сповнені мрій та наснаги, і вони – господарі на своїй землі.