Якщо у вас «на рівному місці» з’явився комплекс дивних симптомів: бурчання в животі, діарея або запор в поєднанні з апатією, дратівливістю і головним болем – це може бути реакцією організму… на звичайну булочку… Чому виникає целіакія – непереносимість глютену, і як її вчасно розпізнати, пояснила гастроентеролог-ендоскопіст вищої категорії дніпровської міськлікарні №9 Лариса Припиченко.

Причини проблеми

Целіакія (глютенова ентеро-патія) – хронічне захворювання, пов’язане з непереносимістю білкового компонента клейковини злакових (глютену). Він у великих кількостях міститься в пшениці, житі, ячмені і, відповідно, в продуктах і стравах з них (хліб, печиво, млинці, макарони тощо).

У нормі глютен розщеплюється в кишечнику завдяки спеціальним ферментам, але у людей з це-ліакією ці ферменти практично відсутні. Тому вживання ними глютеновміс-них продуктів викликає негативну реакцію імунної системи, у підсумку розвивається запалення слизової оболонки тонкого кишечника і порушується засвоєння поживних речовин.

На целіакію страждає як мінімум 1% населення Землі, жінки хворіють приблизно вдвічі частіше за чоловіків. Зазвичай ознаки непереносимості глютену проявляються ще в дитинстві, але патологія може дати про себе знати в будь-якому віці й протікати атипово, маскуючись під інші недуги.

Велику роль у розвитку целіакії відіграє спадкова схильність. Провокуючим фактором може стати і вагітність, сильний стрес, кишкова інфекція. У групі ризику також люди з цукровим діабетом 1-го типу, вовчаком, аутоімунним артритом і тиреоїдитом.

Тривожні симптоми

«Класичними» проявами непе-реносимості глютену вважаються болі й загальний дискомфорт у животі, діарея (або чергування проносів з закрепами), нудота, втрата маси тіла.

Але особливість целіакії в тому, що антитіла, які виробляються імунною системою у відповідь на надходження глютену, атакують не тільки шлунково-кишковий тракт, а й інші органи і системи організму. Тому у пацієнтів можуть виникати різні симптоми, характерні для інших хвороб: болі в суглобах, сверблячі шкірні висипання, судоми, поколювання або оніміння кистей рук і стоп, частий карієс, виразки в роті. Нерідко люди скаржаться і на хронічну втому, підвищену тривожність, депресію, головний біль.

В результаті порушеного всмоктування поживних речовин також можуть розвинутися гіповітаміноз, залізодефіцитна анемія, остеопороз.

Діагностика і лікування

Через описані вище атипові прояви целіакію буває складно діагностувати. Крім того, її легко сплутати з іншими поширеними розладами шлунково-кишкового тракту – непереносимістю лактози і синдромом подразненого кишечника. Тому при появі підозрілих симптомів дуже важливо знайти грамотного фахівця (сімейного лікаря, гастроентеролога) і ретельно обстежитися, особливо, якщо на целіакію страждає хтось із ваших родичів.

В основі діагностики лежать імунологічні тести на визначення кількості специфічних для целіакії антитіл (захисних білків, що виробляються імунною системою). Можуть бути призначені загальний і біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрограма, УЗД органів черевної порожнини, гастроскопія, біопсія слизової тонкої кишки та ін. Основний спосіб лікування целіакії – довічне дотримання суворої безглютенової дієти. Завдяки цьому запалення в кишечнику проходить, слизова поступово відновлюється, у людини покращується самопочуття і апетит. Водночас навіть незначна кількість глютену може спровокувати повернення проявів хвороби.

Також для симптоматичного лікування можуть призначатися знеболюючі й ферментні препарати, засоби від дисбактеріозу, вітаміни.

ДІЄТА ПРИ ЦЕЛІАКІЇ
При непереносимості глютену строго заборонені хлібобулочні і макаронні вироби з пшеничного, житнього та ячмінного борошна, манна крупа. Не можна вживати в їжу і продукти, в яких міститься «прихований глютен» – це ковбаса, сосиски, консерви, паштети, шоколад, цукерки, морозиво, сирки, майонез, кетчуп, гірчиця, продукти швидкого приготування (супи, бульйонні кубики, розчинне пюре), картопляні чіпси, кукурудзяні пластівці, пиво, квас.
Крім того, глютен є навіть у косметиці та деяких ліках. Тому повний список рекомендацій і заборонених продуктів вам повинен дати ваш лікар.

Ірина КАДЧЕНКО