Ракетний удар, якого російські терористи завдали по житловому будинку на мирному житловому масиві вдень у суботу, вбив кілька десятків дніпрян

Дніпровська влада оголосила триденну жалобу. Більша частина обласного центру стала на допомогу постраждалим – грошима, одягом, будматеріалами, гарячою їжею… Але ця втрата болітиме завжди, адже це наймасштабніша за всі місяці війни акція ворогів проти виключно мирного населення. Вона забрала понад 4 десятки людських життів. Серед загиблих кілька дітей. Що далі казати.

Зараз про трагедію майже неможливо писати. Поки що залишились тільки біль та лють. Такі, які були після торговельного центру в Кременчуці, після Бучі, Ірпеня, Бородян-ки. Відтепер «братній народ» гучно додав до скорботного списку Дніпро.

Після того, що відбулося 14 січня у Дніпрі, здається вже всі зрозуміли та відчули ціну слів, які постійно виголошує офіційна російська пропаганда. Повністю брехливих слів! І відтепер без перебільшення кожен змушений задуматись про ціну, яку ми сплачуємо кожного дня. Не тільки на фронті, а й у глибокому, здавалося б, тилу.

Ті системи ППО, які ми маємо, на жаль, безсилі проти балістичних ракет типу Х22, яка вцілила у будинок 118 по Набережній Перемоги, повністю зруйнувавши 72 квартири у двох під’їздах. Тож, скільки ще буде жертв до кінця війни – невідомо.

Проте жодну з них ми не забудемо. І не маємо права пробачити тим, хто нас цинічно вбиває щодня. Просто за те, що ми – громадяни України, і прагнемо просто жити на своїй, Богом даній землі.

Рідній землі.

Андрій БОГАТИРЬОВ