11 вересня православні й греко-католики згадують про мученицьку смерть Івана Хрестителя – відзначають Усікновення голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього. По-народному -Всічення, Головосіки.

Одразу пі сля хрещення Ісуса правитель Галілеї Ірод Антипа наказав кинути Івана Хрестителя до в’язниці. Той викривав представника влади у спів -житті з Іродіадою – братовою дружиною. На день свого народження Ірод влаштував у палаці великий бенкет. Донька Іродіади Соломія танцювала перед гостями. Танець дуже сподобався Іроду.

– Проси в мене, що хочеш, – сказав він Соломії.

Мати намовила її попросити голову Івана Хрес -тителя. Ірод виконав це нелюдське, бузувірське бажання. Голову принесли імениннику на таці. І всі стали свідками, як уста Іванової голови відкри -лись і промовили: «Іроде, не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!»

Церква запровадила строгий піст на знак скор -боти християн за насильницькою смертю Івана, тож подекуди цей день називається Пісного Івана.

Щоб чоловіки не лисіли, а трясли чубом

Утримуються на Головосіки від співів і танців, «бо Іродова дочка співала й танцювала». Не можна нічого різати круглого. Кажуть: «Як зрізати качан капусти в цей день, то з неї може потекти кров».

Оминаємо їсти круглу садовину та городину: яблука, капусту, картоплю (формою усі нагадують відрубану голову Предтечі), а також помідори, ви -ноград, червоний перець, щоб протягом року «не пролилась у домі кров». Не вживають червоного вина, бо це «кров святого Івана». Не їдять огірків, «щоб соплі не текли».

За переказами, лише одна година є смертельно небезпечна — та, коли відрубали голову Іванові Предтечі. Але оскільки ніхто цієї години точно не знає, то бережуться цілий день: щоб не скалічити ся, ніхто нічого не ріже, не рубає, не пиляє. Як не дотриматися цієї заборони, неодмінно поріжешся до крові й рана не загоїться цілий рік, аж до нового Всічення.

І хоч у селі постійно є робота в господарстві, але бодай у той час, як правиться в церкві — до 12 – ї години, цього правила й донині дотримуються.

Аби не боліли голова, очі та вуха, на Голово сіки намагалися обходитись без великих тарілок, бо ж, пам’ятаємо, на таці принесли голову Івана Хрестителя.

А ще це єдиний день, коли гріх їсти борщ. Як дуже вже кортіло, то варили його звечора.

На Головосіки копають коріння лікарських рос лин, зокрема реп’яхів: відваром з них миють голову собі й дітям — щоб волосся добре росло. Як голову мити хлопцям і чоловікам, то не лисітимуть, а «будуть чубом густим трясти».

Від Усікновення небо, земля й вода остаточно «розсікаються», можливі похолодання й зимні ночі. Змії та вужі починають ховатися на зиму під землю. Моя бабуся по татові, Катерина Порфирівна, розка зувала мені малій, що на поверхні лишаються тільки «грішні» змії. Такі за літо когось вкусили, і їх за цей гріх земля не приймає. Вони взимку неодмінно замерзнуть. Отака їх чекає смерть.

Примічали: як на Головосіки відлітають журавлі у вирій, то зима буде рання.

Підготувала Тетяна МАЛИШЕНКО