На питання журналістів обласної газети «Зоря» відповідав начальник управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Костянтин ЛИТВИНЕНКО.

Журналіст: Почнемо з бази. Що таке кваліфікований електронний підпис, який серед платників називають просто КЕП, і чи дійсно він повністю замінює паперовий?

Костянтин ЛИТВИНЕНКО: Кваліфікований електронний підпис, як правильно Ви назвали його абревіатуру або простіше кажучи коротку назву, якою найчастіше користуються платники та податківці при спілкуванні, це цифровий аналог вашого власноручного підпису.

За законодавством, він має таку саму юридичну силу, як і фізичний підпис ручкою на папері. Головна відмінність від простого електронного підпису чи відсканованої картинки – це високий рівень криптографічного захисту та презумпція достовірності. Якщо документ підписано КЕП, закон вважає, що це зробили саме ви, доки не доведено протилежне.

Журналіст: Де саме такий підпис найчастіше використовується на практиці?

Костянтин ЛИТВИНЕНКО: Спектр використання охоплює майже всі сфери. Для бізнесу – це подання податкової звітності, укладання електронних договорів з контрагентами через системи документообігу та участь у тендерах на Prozorro.

До речі, кожен бажаючий може зробити свій КЕП. Для чого?Наприклад, щоб:

•  авторизуватися на порталі «Дія»;

•  зайти на сайт Пенсійного фонду, подати усі потрібні документи у електронному вигляді для розрахунку і призначення пенсії;

•  підписувати електронні петиції;

•  оформлювати довідки  чи навіть відкрити банківський рахунок без візиту до відділення банку;

•  зареєструватися як фізична особа-підприємць;

•  отрумувати  інформацію в електронному кабінеті водія щодо адмінпорушень і штрафів, замовити обмін або відновлення посвідчення водія, замовити індивідуальні номерні знаки; перевірити інформацію щодо накладених обтяжень на транспортний засіб тощо;

•  надати заявку на шлюб та обрати бажану дату реєстрації, оформити шлюб онлайн,  будь-які інші зміни актів цивільного стану: народження і походження, а також смерті фізособи; зміни імені; розірвання шлюбу, оформити свідоцтво про народження малюка;

•  записати себе або членів родини на прийом до лікаря, обравши зручний час; мати цілодобовий доступ до особистої медкартки;

•  отримувати витяги та довідки з різноманітних державних реєстрів та інше.

Завдяки КЕП взаємодія з державою може бути простою та приємною.

Журналіст: Багатьох турбує питання безпеки. Чи можна вкрасти КЕП або підробити його?

Костянтин ЛИТВИНЕНКО: Підробити КЕП математично неможливо завдяки складним алгоритмам шифрування. Ризик полягає лише у компрометації самого ключа (файлу) та пароля до нього з боку власника. Наприклад, якщо людина сама передала файл бухгалтеру чи переслала у месенджері. Для максимального захисту та для роботи держорганів використовують захищені апаратні носії (токени). Вони виглядають як флешка, але з них фізично неможливо скопіювати чи витягти ключ, оскільки всі криптографічні операції з підписання відбуваються всередині мікрочипа.

Журналіст: Останнім часом набирають популярність «хмарні» підписи. У чому їхня перевага над звичайними файлами чи тими ж захищеними токенами?

Костянтин ЛИТВИНЕНКО: Хмарний КЕП означає, що ваш секретний ключ фізично не лежить ні на вашому комп’ютері, ні на флешці. Він зберігається у високозахищеному апаратному модулі на серверах надавача послуг. Це знімає прив’язку до конкретного робочого місця: ви можете підписувати документи з будь-якого смартфона, планшета чи чужого ноутбука. За рівнем безпеки законодавство прирівнює хмарний підпис до апаратного токена, адже доступ до вашого ключа у хмарі розблоковується виключно після суворої авторизації, наприклад, сканування обличчя (FaceID).

Журналіст: Уявімо судовий спір. Людина заявляє: «Я цей договір не підписувала, мій комп’ютер зламали хакери». Як суд розцінює наявність КЕП?

Костянтин ЛИТВИНЕНКО: Суд спирається на жорстке правило презумпції достовірності. Законом прямо передбачено, що власник електронного підпису несе персональну відповідальність за його збереження та таємницю пароля. Якщо експертиза підтверджує, що на документі стоїть валідний КЕП, суд апріорі вважає, що його наклав саме власник. Довести факт хакерського зламу чи викрадення – це вже проблема самого власника ключа, і на практиці зробити це надзвичайно важко. Саме тому до пароля від КЕП потрібно ставитись навіть серйозніше, ніж до пін-коду від зарплатної картки.