Дівчата з волонтерської організації «ПавуЧари з Дніпра» шиють унікальні матраци та подушки українським воїнам. До волонтерської справи долучаються усі охочі. Єдина проблема, з якою сьогодні стикаються волонтери,  – українці стали менше донатити.

На перший погляд – звичайне підвальне приміщення, проте в ньому вирує справжня магія. Колектив дівчат завзято відшиває нову партію подушок та ковдр для військових.

Ковдри, шкарпетки, подушки, навіть спідня білизна щодня їдуть до хлопців на передову. Проте головний продукт, який виробляють «Павучари з Дніпра», бліндажні матраци.

Робота не припиняється ні на день, бо війна триває. А отже, потреби бійців не зменшуються.

Пані Тетяна – колишня підприємниця, а зараз –  волонтерка. Допомагає бійцям та іншим волонтерським організаціям з 14 року.

«Головна проблема у нас – це не вистачає коштів, катастрофічно не вистачає, бо в нас черга на сьогоднішній день – 190 матраців, а в наявності на 30 штук у нас войлока, більше в нас немає.» – каже Тетяна Чубик.

Матраци  – це витратний матеріал. До того ж, не вся допомога встигає доїхати до позицій.

Плетіння сіток, виготовлення свічок. У цьому підвалі процеси йдуть в кожному куті.

«Ми тут збираємося десь на 10-11, і до 5-6 вечора працюємо, у суботу нас найбільше, бо більша частина колективу – це люди, які працюють з понеділка по п’ятницю, і тільки у суботу можуть приділити увагу волонтерству. Вони приїжджають та з радістю допомагають.» – розповідає волонтерка Ольга Клець.

Вікторія працює вчителькою Англійської мови, проте тут вона вправна швачка.

«Якщо є у когось змога, нам потрібні ще машинки, бо інколи є люди, які можуть на них працювати, але працювати нема на чому. Плюс є потреба, щоб ці машинки обслуговували. Здебільшого, ми всі вчилися в школі, як на них працювати, ми можемо щось зашити, але якщо подивитися в середину – то ми нічого не знаємо.» – каже Вікторія.

Нестача техніки, фінансів та людей сповільнюють роботи. Але без допомоги військові  не лишаються.

За матеріалами ДніпроTV.