ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

5 месяцев ago anelya Комментарии к записи ТИ, МОЯ ДОЛЕ? отключены

Валерій Д. з Царичанського району. Вдівець, 59 років, невисокий (160), вага 64, не п’ю, не курю, здоровий спосіб життя: адже я господар, маю худобу, город. Хочу жити в парі і прошу відгукнутися самотню жінку, бажано згодну переїхати.

* * *

Олександр В. з Дніпровського району. Мені більше до вподоби такі прості способи знайомств, як оце в зорянській рубриці, або через приятелів і добрих людей. Бо в сучасному світі Інтернету забагато брехні.

Подружнє життя не склалося, розлучений. Маю свій будинок у селі за сім км від міста, працюю слюсарем на тепловій електростанції у Дніпрі. Без шкідливих звичок, не притягувався, несудимий.

39 років, ріст 172, вага 100, чорнявий. Активний, веселий, спокійний.

* * *

Євген Т. з Дніпра. Мені 35, працюю у виші, на лівому березі в нас з матір’ю приватний дім. Батько вмер дев’ять років тому. В мене вища економічна освіта. Багато вчився, скінчив аспірантуру і докторантуру. Свого часу вчився в музичній школі по класу гітари.

Хочу створити сім’ю, мати дітей. Шкідливих звичок нема, але є інвалідність третьої групи по зору через травму в дитинстві, ношу окуляри. Ріст 178, стрункий, русявий, люблю їздити на велосипеді, подорожувати.

* * *

Про Сергія П. з Дніпра. Сергієві 33, жонатий не був. Скінчив університет ім. Альфреда Нобе-ля, має роботу, стабільний дохід, житло, не п’є, не курить. Помагає бабуні, відколи дідуся поховали.
Добрий, залюбки бавиться з хрещеницею, їй сім років.

Ніби все є для життя, а з особистим не таланить. Здається, він на все це махнув рукою, змирився. А мені хочеться, аби поруч нього була надійна, любляча дружина і в його домі нарешті оселилося щастя, не вгавав дитячий сміх.

Зінаїда П., мати

* * *

Раїса П. з Васильківського району. Ось прикипіла я до села – з великим городом, садом, і нікуди не хочеться. Хоч 35 років жила у Дніпрі, мали з чоловіком квартиру двокімнатну (вже подарувала внукові). Всі ті роки працювала на Південмаші в ливарному цеху, останні 20 – технологом. На пенсію пішла за другим списком.

У травні 1991 приїхали ми сюди, чоловік доглядав за своєю матір’ю, а моєю свекрухою.

Давно вже нема чоловіка, а я зосталася. Мені тут подобається, до міста ніколи не тягло. Як були ми удвох, то мали худобу, нині в мене 15 курей, та два песики, та котик. Опалення газове, на подвір’ї глибокий колодязь, поливай що треба і що хочеш.

Якби схотів приїхати до мене ровесник років 80-ти, то, може, йому б сподобалося?

Ще не написала: є син, онук, онука, всі одружені, в усіх своє
житло. Два правнуки, одна правнучка. На поминальні дні приїздять цілою кавалькадою автівок…

* * *

Надія С. з Дніпра. Як чоловік не злякається моїх проблем зі здоров’ям (третя група / інвалідності з дитинства: хвора f спина), то я зроду не скривджу така в мене натура, аби лиш мене не кривдили. Бо цього було достатньо у шлюбі з покійним чоловіком, коли розпився. Мені 58, хочеться пожити для себе і для свого обранця, бо діти виросли, вивчилися, своя доля, свій шлях. Моя менша поїхала за кордон на заробітки. Разом з нею мешкаю в гуртожитку, так сталося. Старша окремо, обидві ще незаміжні, на жаль. Підтримують мене, помагають, дівчата нормальні. Хочеться спокою, тиші з таким, як я, самотнім, розумним і розуміючим, чуйним, ласкавим. Бажано, аби з поглядами на здоровий спосіб життя.

Працюю зав. бібліотеки невеличкої. Русява, сіроока, адекватна, приємна у спілкуванні. Знаю всю сільську роботу, та сили вже не ті. В селі батьківська хата, не продана, паї. Інтереси різнобічні.

* * *

Тетяна Н. з Дніпра. Мені 48, вага нормальна, не курю, не п’ю. Дітей нема, працюю, матеріально забезпечена. Мешкаю на правому березі у приватному секторі разом з батьками. Люблю тварин, домашній затишок.

* * *

Тетяна Є з Дніпра. 1988 р. н., освіта вища. У людині ціную порядність, вірність, надійність, почуття гумору. Неодружена. Працюю в банку. Про себе докладніше при особистій зустрічі, як напише мені той, що цього побажає.

Поделиться: