ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Віктор Т. з Дніпра. Добрий день, пані Олено! Вже колись писав Вам, але ще нікого не знайшов для доброзичливого спілкування. Будь ласка, надрукуйте. У грудні мені було вже 60. Ріст 178, вага 83, не курю, алкоголь не вживаю, хіба що на рідкісне свято. Давно розлучений. У трикімнатній квартирі на лівому березі я з сином. Синові 23, має інвалідність – аутизм.
Дозвілля віддаю фізичним вправам. Колись ходив до літстудії, пробував писати вірші, оповідання. Є інтернет, нині цікавлюся психологією, ізотерикою. До тварин особливе ставлення: я їх не їм. Буду страшенно радий, як відгукнеться добра жінка з подібними інтересами. Як нетутешня, не з Дніпра, то, може, переїде жити до нас? Мій син фізично здоровий, лиш не розмовляє. В нього своя кімната. Обидва маємо пенсію, грошей на життя вистачає. Хай вас не бентежить моє життя. Спробуйте, ви нічого не втратите.
Василь К. 58 років, ріст середній, вага 76, нормальна зовнішність, несудимий, дуже роботящий, ціную домашній затишок. Страх як не люблю сваритися, уникаю такого, а надто нецензурщини. А ще не люблю сидіти в когось на шиї. Щодо спиртного -лиш як є добра нагода і в міру, знаю норму, поводжуся пристойно. Син, 33 роки, живе з матір’ю – колишньою моєю жінкою. Я сам, дім мій у селі, робота у Дніпрі, на п’ятиденці. Улюблений відпочинок – природа, музика, мандрівки.
Надія Т. з Дніпра. Життя на схилі віку може бути гарне і навіть прекрасне. Боротися зі старістю удвох веселіше. Трохи про себе. Мені 67, ріст 168, вага 75, вдова. Наважуюся на пошук, сподіваюся на зустріч з порядним одинаком. Хочу дозволити собі бути щасливою.
Анна П. з Дніпровського району. Чотири роки як я вдова. Чоловік був на десять років молодший. Загинув. Нині я одна у своїй хаті в передмісті Дніпра. Є ще дім у Стрілковому, що на Азовському морі, думали з моїм небіжчиком, як вийдемо на пенсію, оселимося там… Не судилося. Половину життя була директоркою училища, а в цій половині працюю теплотехніком у Дніпрі. Діти живуть окремо. Потрібен чоловік тямущий, бажано молодший, з правами водія, і щоб усе в міру в нього було. Матеріальні статки мене не цікавлять – хочеться людину з інтелектом. Робити можу багато що, бо ж хата в мене з двома-трьома сотками городу, на якому вирощую на зиму майже все. Мені 57, ріст 162, вага 76.
Про Єву М. з Дніпра. Прекрасно розумію переживання батьків за дітей, коли читаю у рубриці, що ось пишуть то за сина, то за дочку. Хоча вже дорослі, для нас вони все одно діти. Моїй дочці 41. Ну що я можу сказати про неї? Добра душа, симпатична, нелінива, освічена. По закінченні металургійної академії працює ось уже двадцять років на одному місці – в проєктному інституті, тепер головним інженером. Ще й трошки підробляє, такий собі маленький бізнес. А в особистому – не таланить. У трикімнатній квартирі ми утрьох. Внучка – хороша дівчинка, ходить до третього класу. Єва русява, струнка, ріст 169, вага 66, гарна фігура. Галина М.
Антоніна Н. з Дніпровського району. Надрукуйте, будьте ласкаві, моє прохання. Надіюся на зустріч з добрим парубком з Дніпра або передмістя. Віком він мій ровесник або старший, 24-25 років, не нижчий 173 см, з добрими намірами на подружнє-сімейне життя. Я працелюбна, спокійна, приємної зовнішності, здобуваю вищу освіту. Мені 21 рік.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.