ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

  01.04.2020 00:23   -
Знайомства

Богдан В. з Дніпра. Народні ся у березні 1944. Нині вже не працюю, мешкаю на Перемозі, у двокімнатній «чешці». Дочка педагог, син військовий, четверо онуків: три хлопці і мала.
Самому недобре, сподіваюся на відгук одинокої, ненабагато молодшої, може, після спілкування захочемо бути разом?
Якщо це потрібно, ріст мій 172, вага 76.


Василь К. з Петропавлівсько-го району. Дуже кепсько самому. Дітям не потрібен, бо нічого не держу, худоби нема. Пенсія 3200. Є пай, у хаті газ. Якби приїхала до мене самотня та й погодилася жити, був би дуже вдячний. беріг би до віку. Мені 75.


Олексій С. Мені 63-й, простий чоловік, весь час мешкаю в гарному селі поблизу райцентру. Як самотній жінці надоїло, як і мені, бути одній і вона ще не втратила сподівання прожити у мирі та дружбі, то дуже радий буду поспілкуватися. А далі побачимо, може, вона моя доля, а я її? Вигоди ніякої не шукаю. Господарство невелике, свій дім. Сусіди хороші. Врода, вага, зовнішність для мене неважливі. Дітей нема, ніяких шкідливих звичок.


Сергій П. Торік поховав маму, батька не бачив ніколи. Можливо, жінка подібної долі прочитає ці мої слова і порівняє зі своїм життям: як я зостався сам-один. Особисте не вдалося, рідних нема — ні братів, ні сестер. Мені 45, сказати по правді, жити аби з ким, аби лиш не самому, не хочеться. Хочу знайти людину справжню, нефальшиву. Працюю вахтовим методом у Кривому Розі, їжджу із селища, де мешкаю. Але після смерті мами додому не хочеться.


Віталій Л. 31-й рік, високий, русявий, скінчив технікум. До Дніпра їжджу на працю і вертаюся щодня в село, треба помагати матері на господарстві. Не п’ю, але потроху курю. Вільний час віддаю спортові, вмію водити авто. Решта подробиць при спілкуванні з самотньою ровесницею, котра хоче серйозних стосунків.


Лідія Ч. із П’ятихатського району. Часом саму себе вже шкода. Пригадую, як один удівець, восени ти, Оленко, його друкувала, скаржився, що інколи розмовляє сам з собою. Так, так і є, маємо, що маємо. Тяжкий і злий час. Страшно жити. Вмовляю себе, що треба жити самій. Мені 69, невисока, відповідної ваги. Та чи відгукнеться такий же одинак?


Любов Д. з Васильківського району. 18 років тому загинув мій чоловік. З того часу живу сама, в обох дітей сім’ї, свої домівки. В мене троє онуків. Мені 65, ріст 157, вага 62, свій будинок, сад-город, квітник, де після роботи залюбки пораюся – міняю розумову працю
на фізичну. Дома сидіти нудно, та й зарплата має неабияке значен-я. У відпустку їжджу на море, або мандрую зі старшою, 14-річною онукою.


Тетяна О. з Дніпра. Є невеличке житло в Центральному районі, хата в Солонянському: газ, колодязь, город, сад, виноград, до поїзда сім хвилин, до автобуса – п’ять. Мені 61, ріст 169, вдова, сирота, одинока, освіта вища, пенсія, ще працюю. Шукаю чоловіка-одинака для серйозних взаємин.


Валентина К. із Солонян-ського району. 52 роки, ріст 170, вага 75. Дочка з двома онуками і чоловіком живуть у місті. Знаю сільське життя, все вмію, добра, без шкідливих звичок. Та хочеться про когось піклуватися, відчувати тепло. Не треба багатства, вигоди, прагну надійного, душевного, простого чоловіка. Згодна на переїзд.


Тетяна В. з Дніпра. Хочу знайти свою половинку другу, яку буду любити і шанувати. Це чоловік добрий, мужній, порядний, він так само мене цінуватиме і зможе зрозуміти. Мені 45, ріст 170, вага 75, працюю у торгівлі, білява, світлі очі. Надіюсь на скору зустріч. Але спочатку напиши мені, дуже чекатиму!


Ірина С. з Дніпра. Не втрачаю надію зустріти роботящого, доброго чоловіка для створення сім’ї. Розлучена, працюю. Родину вважаю головною цінністю. Виховую сина, 17 років, спокійний, добре вчиться, спортсмен. У свої 39 років чекатиму відгуку від того, хто так само шанує сімейні цінності.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», пр. Дмитра Яворницького, 18, Дніпро, 49027. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з
якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д

Поділитись:

Наступна стаття: