Валентин С. Сам я городянин. Дітей нема. Є сестра у Васильківському районі. Мені 82, ходжу з паличкою, ріст 170, ваги не знаю. Вдівець з 2003, мешкаю у сільському пансіонаті. Спокійний сваритися не люблю. Буду вдячний за відгук, охоче поспілкуюся.

Анатолій Г. з Дніпра. Один у квартирі в передмісті. Не маю шкідливих звичок, сповідую здоровий спосіб життя. Усі подробиці, як зацікавиться мною самотня читачка, лишаю для особистого обговорення. Мені 69, ріст 180, вага 80.

Сергій Ю. з Кривого Рогу. Був одружений. Маю сина, спілкуємося, живе в іншому місті. Мені 44, ріст 190, вага десь 75. Ношу окуляри, не курю, в нас з матір’ю власний будинок у передмісті, Тернівський район. Працюю на підприємстві електриком. Взагалі звичайний чоловік.

Станіслав М. з Кривого Рогу. Мені 29, жонатий не був. За фахом інже-нер-комп’ютерник, по закінченні університету працюю в школі. На додачу до основної роботи підробляю репетиторством, готую учнів до ЗНО, результати непогані.
Отже, часу вільного в мене дуже мало. Тож нікуди не ходжу. Мешкаю у квартирі з батьками. Як самотню ровесницю (може бути старша, різниця у роках мене не лякає: мій тато молодший від мами на два роки, і все гаразд) зацікавить моя особа, то буду радий.

Ніна Г. з Новомосковського району. Пані Оленко, прочитала свій лист («Ваша рубрика – камінний вік!», 16 грудня 2020). Гарно. Сподобалось. Поздоровляю з Новим роком! Усіх Вам благ!
І надрукуйте ще цей мій лист. Живу скромно в селі. Без піґулок. Оптимістка. Терпима до труднощів, задовольняюся тим, що є навкруг мене. Працьовита. Люблю поратись на землі. Є садок, пай. Роблю ремонти.
Усе добре… Та не хочеться бути самотньою. Чимало гарних чоловіків просять до себе. Поїхала б, та нема на кого лишити хату. Запрошую до себе здатного на добро відповідати добром. Тут тихо, спокійно, нема коронавірусу. Чисте повітря, джерельна вода, ставок, рибалка. У хаті газове опалення (конвектори). Є субсидія. Багатенько кни-
жок. Газети виписую. Тричі на день транспорт у Дніпро, , у Новомосковськ, пенсіонерам пільги.

Ніна О. з Криничанського району. Мені 62, діти одружені, я їм не потрібна. Будь ласка, Оленко, поможіть, чим скорше, тим лучче, може хтось озо-веться. Дуже одній тяжко, в мене господарство, і я ще й роблю по людях. І все у хаті є, лиш немає хазяїна. А тільки хочу, щоб до мене переїхав. Бо хати не покину. Щоб був хазяїн, і любили одне одного, і розуміли.
Ріст 160, вага, може, 65. Я не худа, я замучена просто. Ще й невесела і нерадісна, бо ж нема кому ні пожаліти, ані приголубити. Оленко, поможи мені, я «Зорю» не виписую, ось узяла в людей почитати і пишу.

Олександра М. з Новомосковського району. Мені 53, сьомий рік як овдовіла. Троє дітей, всі дорослі, самостійні. А я сама і сама. Працюю. Маю приватний будинок у гарному селищі.

Світлана Л. з Дніпра. Читаю рубрику і шукаю того одинака, в котрого проступає крізь рядки доброта душі. Щоб ми були в цьому подібні. Мені 44, мешкаю на лівому березі, працюю у сфері торгівлі. Світленька, очі блакитні, повненька, ріст 170, вага 75. Решту подробиць з’ясуємо при спілкуванні, може, на побаченні.

Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.

Щиро ваша О. Д.