ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?
Микола Л. з Дніпра. Розлучений, батько двох дітей, давно дорослих, є онуки. Мешкаю в дочки на лівому березі у квартирі, на пенсії. Маю професії тракториста, у сантехніка. Роботящий, сумлінний, чесний. Мені 75, ріст середній (172), спиртні напої не вживаю давно, не той вік, не курю.
Родіон Д. з Дніпра. У свої 57 зостався зовсім один, але нема в тім, як я розумію, моєї провини. Напевно, занадто сором’язливий. А проте дуже хочу зустріти таку ж одиноку самотину, добропорядну жінку, котра мріє, як і я, про сімейний затишок та не бажає лишатися пустоцвітом. Мій зріст 173, худорлявий, був чорнявий, тепер геть сивий. Простий трудівник, ніяких величезних статків не маю.
Олександр В. з Новомосковськом району. Донька мешкає окремо. П’ять років тому переїхав жити сюди, до села. Поховав матір.
Мені 51, ріст середній (174), вага 90. Нежонатий, порядний, щирий, вірний. Гадаю, не позбавлений привабливості, нема шкідливих звичок. Трохи повільної вдачі. Ціную домашній затишок, мрію про свою половинку, не схильну до повноти, добру, ніжну, несварливу. Жінку, до якої хотілося б бігти з роботи додому і знати, що ніколи мене не зрадить.
Олег М. з Дніпра. Читаю рубрику, врешті-решт рішився сам послати допис про себе. Мені 50, професія музикант-віолончеліст. Житлом забезпечений. На теперішній час мешкаю у квартирі з батьками. Не п’ю, не курю. Буду вдячний самотній жінці за відгук.
Сергій Ю. з Кривого Рогу. Був одружений, це вже десятий рік минає, як я сам-один. Маю сина, спілкуємося, живе в іншому місті. Мені 44-й, ріст 190, вага десь 75. Ношу окуляри, не курю, в нас з матір’ю власний будинок у передмісті, Тернівський район. Працюю на підприємстві електриком. Взагалі звичайний чоловік.
Галина В. з Дніпра. Скінчила технікум, працювала на підприємстві, нині підробляю доглядальницею. Мені 70, ріст 164, вага 65, без шкідливих звичок, врівноважена. Мешкаю у державній квартирі, домашнім клопотам даю раду, готую звичайні страви, спілкуюся з гарними людьми. Ви зрозуміли: я за все хороше і проти всього поганого. Хочеться подружитися з чоловіком, котрий живе ближче до природи.
Лариса П. із Солонянського району. Перечитала щойно принесену «Зорю» від і до. Трохи поміркувала над долями таких, як я, овдовілих людей. Спробую, хоч і нема надії \ на успіх, коротенько розказати про себе. 22 роки тому переїхали з Дніпра-міста в село, де і мешкаю досі. Двадцять років як нема вже чоловіка. Дітей четверо, два внуки, дві внучки. Зі мною живуть син і дочка з зятем та онукою. У липні мені виповнилося 68.
Таїсія Ч. з Дніпра. Звичайна жінка, 62 роки, зріст 167, середньої ваги. Дуже стомилася від самотності, сподіваюся на відгук удівця, котрий так само страждає. Бажано, аби мешкав у приватному секторі, не дуже далеко від Дніпра-міста. Більшу половину свого життя працювала і мешкала в селі, тож поратися на господарстві подобається. Люблю творити домашній затишок.
Світлана Б. Мені сорок, ріст 167, середньої статури, спокійна, добра, чуйна. Одружена не була, дітей нема. Дотримуюся здорового способу життя, не п’ю, не курю. Свого часу скінчила у Дніпрі технологічний технікум, працюю за фахом тут, у місті. Мої батьки живуть недалеко від Дніпра, в нас приватний сектор, тож їжджу туди на суботу і неділю, помагаю з господарством. У відпустку стараюсь подорожувати, маю багато друзів. Докладніше – тому, хто цього захоче.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.