Якщо вам останнім часом постійно хочеться відкашлятися або заважає відчуття клубка в горлі, уважно стежте за своїм самопочуттям. Такі скарги протягом кількох тижнів – привід звернутися до лікаря й виключити синдром постназального затікання, для якого характерний надлишок слизу в носоглотці.

У яких випадках це може бути небезпечним, пояснює терапевт Вікторія Кокошко.

У нормі зволожує та очищує

Слиз – це секрет, що виробляється клітинами носоглотки. В нормі він прозорий, без вираженого запаху та надмірної в’язкості. У здорової людини слиз виділяється у кількості до 100 мл на добу та виконує захисні функції: зволожує верхні дихальні шляхи, очищує їх від бактерій, пилу та сторонніх частинок.

Якщо організм здоровий, то ми непомітно для себе регулярно ковтаємо невелику кількість слизу разом із слиною. Але коли секрет починає вироблятися у надмірному об’ємі, стає густішим і в’язкішим, людина відчуває скупчення й рух слизових мас по задній стінці глотки, виникає постійне бажання відкашлятися. Якщо цей стан зберігається тривалий час (від кількох днів до місяців), говорять про синдром постназального затікання.

Чому відбувається збій?

Надмірне скупчення слизу в горлі може буте спричинене безліччю причин. Найпоширеніші серед них –  гострі та хронічні хвороби лор-органів (риніт, фарингіт, синусит, ларингіт, збільшення аденоїдів), вірусні інфекції, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (її часто супроводжують печія та відрижка), алергія на пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, а також дефекти та анатомічні аномалії носової порожнини (викривлення перегородки, збільшення або деформація носових раковин).

Причиною синдрому постназального затікання може стати і прийом деяких ліків (контрацептиви, гормональні й гіпотензивні препарати), зловживання судинозвужувальними спреями або краплями для носа. Іноді винуватцями появи густого слизу в горлі стають неврологічні захворювання чи патології шлунково-кишкового тракту.

Спровокувати надлишок слизу здатні й зовнішні фактори, не пов’язані з хворобами: шкідливі звички, потрапляння в ніс або горло стороннього тіла, несприятливі екологічні або робочі умови (смог, пил, дим, надмірна сухість у приміщенні), вживання занадто гострої, пряної або жирної їжі чи молочних продуктів (при непереносимості лактози), надмірне фізичне навантаження.

Що має насторожити?

Постназальний синдром зазвичай зберігається протягом кількох днів чи тижнів, залежно від причини. Іноді стікання слизу в горло стає хронічним, тоді цей стан затягується на кілька місяців. Характерними симптомами синдрому вважаються частий кашель та відхаркування, печіння, пирхота та свербіж у задній частині глотки, відчуття клубка в горлі, захриплість голосу, погіршення самопочуття та підвищення об’єму слизу вночі або в положенні лежачи, а також неприємний запах із рота.

Нерідко пацієнти із синдромом зазнають дискомфорту й за потреби  довго говорити.

Коли йти до лікаря

Зазвичай надлишковий слиз у носоглотці не чинить серйозної загрози здоров’ю й часто проходить самостійно. Але потрібно звернутися до фахівця, якщо:

• відчуття клубка в горлі та постійне відкашлювання турбує вже кілька тижнів;

• важко ковтати та дихати носом;

• підвищена температура, блювання або біль у вухах (це ознаки інфекції, яка потребує лікування).

Спочатку варто звернутися до сімейного лікаря, який виключить ГРВІ, грип, ковід тощо. При тривалому накопиченні слизу, підозрі на анатомічні дефекти або хронічні захворювання подальшою діагностикою та лікуванням займається оториноларинголог (ЛОР-лікар).

Як діагностувати та лікувати

Оскільки синдром постназального затікання – це не самостійна хвороба, а набір симптомів, характерних для певних патологій, то, щоб позбутися слизу в горлі, треба усунути першопричину.

Для її виявлення лікар вислуховує скарги пацієнта та візуально обстежує його. Далі проводять риноскопію, призначають МРТ голови, КТ або рентген носа та пазух, тести на алергію, досліджують зразки мокротиння.

Лікування залежить від причини слизу в горлі. Пацієнтам зазвичай радять пити більше теплої рідини, призначають муколітики та відхаркувальні препарати, щоб розріджувати та виводити слиз із носоглотки. За наявності інфекційного захворювання потрібна антибактеріальна терапія, алергічні реакції лікують антигістамінними засобами. Якщо є неврологічні захворювання або проблеми із ШКТ, пацієнта направляють до невролога, гастроентеролога та інших вузьких фахівців.

У разі анатомічних дефектів може знадобитися операція з їхньої корекції.

Спробуйте запобігти ускладненням

Якщо слиз у носоглотці турбує вас лише кілька днів й інших неприємних симптомів немає, спробуйте нормалізувати самопочуття простими засобами:

• пийте більше води, щоб зробити слиз більш рідким;

• використовуйте зволожувач та очищувач повітря, особливо під час сну;

• промивайте носові проходи слабкими сольовими розчинами за допомогою спеціального чайничка зі зручним носиком;

• робіть дихальну гімнастику;

• виключіть жирну та гостру їжу, молочні продукти;

• відмовтеся від шкідливих звичок;

• спіть з піднятою головою, щоб запобігти закиданню кислоти зі шлунка в стравохід.

Ірина КАДЧЕНКО