Густі та довгі вії прикрашають очі й роблять погляд виразнішим – з цим не посперечаєшся. Але іноді вії оголошують очам справжню війну, починаючи рости «всередину» і буквально дряпати очне яблуко – ця патологія дістала назву трихіаз. Чому вона розвивається та як можна з нею боротися, розповіла лікар-офтальмолог вищої категорії Олена ПАРАМОНЧИК.

Літні хворіють частіше

Трихіаз – це анатомічно неправильний напрям росту вій (не назовні, а всередину, вбік очного яблука) при нормальному положенні повіки. Патологія загрожує подразненням і травмами кон’юнктиви та рогівки ока.

Трихіаз може бути як вродженим (рідше), так і придбаним – внаслідок захворювань, що призводять до утворення рубців у ділянці волосяних фолікулів вій. Також патологію поділяють на односторонню і двосторонню, часткову і повну.

Захворювання зустрічається досить часто, хоча точної статистики немає через те, що при легкій формі трихіазу хворі рідко звертаються за медичною допомогою. Від неправильно зростаючих вій однаково страждають як жінки, так і чолові-
ки. Найчастіше патологія виникає у людей похилого віку.

Причини проблеми

Крім вродженої аномалії, причиною трихіазу можуть стати спадкова схильність, травми або пошкодження кон’юнктиви, наслідки запалення або рубцевих змін краю повік (внаслідок опіків або різних захворювань – хронічного блефариту (запалення повік), кера-токон’юнктивіту (запалення рогівки та кон’юнктиви). Також спровокувати зміну росту вій можуть наслідки різних операцій на очах або стан, при якому повіка загортається всередину (ентропіон).

У поодиноких випадках причиною трихіазу стає інша патологія – дистихіаз, вроджений додатковий ряд вій.

Але часто фактор, що спровокував розвиток аномального загинання вій, залишається нез’ясованим.

Тривожні симптоми

У пацієнтів із трихіазом зазвичай виникають почуття дискомфорту та біль у постраждалому оці, воно стає червоним, запаленим, чутливим до світла. Для цього етапу також харак-
терні прискорене (часто мимовільне) моргання та сильна сльозотеча.

Потім з’являється стійке відчуття стороннього тіла в оці, яке не зникає, незважаючи на промивання, закапування та інші заходи, які вживає хворий самостійно. У запущених випадках трихіазу можливе пошкодження та виразка рогівки, утворення рубців на ній, що здатне вплинути на гостроту зору.

Діагностика та лікування

З появою характерних симптомів чи навіть просто стійкого відчуття дискомфорту в оці потрібно звернутися до офтальмолога. Лікар під мікроскопом огляне краї повік, кон’юнктиву та рогівку, збере інформацію про можливі фактори ризику: наявність хронічних захворювань, опіків і травм очей, офтальмологічних операцій. Також під час діагностики обов’язково
проводиться перевірка гостроти зору. За потреби можуть бути призначені інші обстеження.

Існує кілька методів лікування трихіазу, які переважно використовуються в комплексі. Так, загальний дискомфорт, подразнення та почервоніння очей знімаються протизапальними препаратами (краплі чи мазі).

Але вирішити проблему неправильного росту вій здатна лише епіляція. Якщо трихіаз частковий, вії автоматично видаляються за допомогою пінцета. Але якщо вій багато, і вони швидко відростають знову, допоможе руйнування волосяних фолікулів за допомогою лазера, впливу електричного струму або кріотерапії.

У запущених випадках або за наявності такої патології, як дис-тихіаз, для лікування захворювання потрібна хірургічна операція (резекція проблемної частини повіки з пересадкою шкірного клаптя з іншої частини повіки або губи пацієнта). У середньому операція триває не більше години. Після періоду реабілітації пацієнт може повернутись до звичного життя без обмежень.

Ірина КАДЧЕНКО