Коронавірусна інфекція стала серйозним випробуванням як для пацієнтів, так і для медиків усього світу. Але додатковим неприємним сюрпризом виявилося те, що при ковіді, на відміну від ГРВІ чи грипу, проблеми разом із гострим періодом захворювання не кінчаються. Навіть після того, як вірус залишає організм, він може ще довго нагадувати про себе різними симптомами. Такий стан отримав назву «постковідний синдром».
«Зоря» попросила відповісти на найпоширеніші питання щодо постковіду лікаря загальної практики сімейної медицини амбулаторії №1 Дніпровського ЦПМСД №5 ДМР Наталію ІЛЬЯШЕВИЧ, яка має дворічний досвід лікування хворих на коронавірус.

– Що таке постковідний синдром?

– Постковідний синдром (англ. Post-COVID syndrome, long COVID) – це сукупність ознак та симптомів, що виникають після перенесеної коронавірусної інфекції, які неможливо пояснити альтернативним діагнозом. Пацієнти можуть відчувати такий стан до трьох місяців і навіть довше.

– Синдром розвивається в усіх, хто перехворів на коронавірус?

– Ні, не обов’язково. Офіційної статистики, який відсоток перехворілих людей страждає від постковіду, поки що немає, але, за даними різних медичних джерел, на довгострокові наслідки коронавірусу скаржаться від 10 до 30 відсотків пацієнтів. До речі, досі не з’ясовано й точних причин розвитку «довгого ковіду».

ПІСЛЯ КОРОНАВІРУСУ ДОПОМОЖЕ САНАТОРІЙ
Проблема постковіду нині настільки актуальна, що у багатьох денних стаціонарах, санаторіях та приватних клініках вже розроблені та діють спеціальні реабілітаційні програми, які допомагають комплексно відновити організм після хвороби.
Зазвичай до них включені фізіотерапія, лікувальний масаж, інгаляції, сеанси в соляній кімнаті, заняття лікувальною фізкультурою. Якщо у вас є можливість оздоровитись за такою програмою – обов’язково скористайтеся нею!

– Чи є зв’язок між тяжкістю перебігу коронавірусу та постковідним синдромом?

– Прямої взаємозалежності немає. Прояви постковіду спостерігаються у пацієнтів, які перенесли хворобу як у тяжкій, так і в середній або легкій формах. Навіть ті, хто перехворів практично безсимптомно, через 2-3 тижні часто починають скаржитися на виражені напади слабкості, перебої у роботі серця, задишку при звичайній фізичній активності.

Але, незалежно від форми ковіду, від його наслідків частіше страждають люди, які мають хронічні захворювання та додаткові фактори ризику: гіпертонію, цукровий діабет, надмірну вагу, шкідливі звички тощо.

– Які основні симптоми та ознаки постковіду?

– Найпоширеніші прояви синдрому – це розлад сну, депресивні стани,
підвищені тривожність, дратівливість та плаксивість, головний біль та запаморочення, слабкість та швидка стомлюваність. З боку дихальної системи можуть турбувати задишка, почуття неповного вдиху, біль та тяжкість у грудній клітці. З боку серця та судин спостерігається аритмія, стрибки артеріального тиску. Крім того, для постковіду характерні біль у суглобах (причому як у літніх, так і у молодих пацієнтів). Найчастіше цей біль «летючий», тобто сьогодні болить один суглоб, завтра інший.

Ще один характерний симптом – когнітивні порушення: страждають пам’ять, уважність, розумова працездатність (це явище назвали «туман у голові»). Хворий стикається з тим, що довго не може підібрати потрібне слово, забуває прізвища улюблених акторів, не пам’ятає, навіщо прийшов до супермаркету.

Деякі пацієнти скаржаться на збої у роботі ШКТ: запор, пронос, нудоту, здуття живота. Багато хто відзначає випадання волосся, шкірні висипання.

Загалом для постковіду характерна специфічна мінливість симптомів: людину може турбувати то серце, то суглоби, потім виникає безсоння, потім розлад шлунка й так далі.

Не можна забувати й про те, що ковід б’є по слабких місцях організму, тому у багатьох після нього загострюються хронічні захворювання.

– Чи може постковід пройти самостійно, без звернення до лікаря?

– Практично всім пацієнтам із постковідним синдромом потрібна допомога спеціаліста. Як мінімум, це консультація сімейного лікаря, який, за потреби, направить вас до кардіолога, невролога, ендокринолога тощо. Лікар також призначить необхідні вам аналізи та обстеження. Зазвичай рекомендується зробити загальний аналіз крові, коагулограму, кардіограму. Залежно від симптомів може знадобитися УЗД серця, судин, легень або органів черевної порожнини, аналіз крові на ревмопроби та сечову кислоту, а також інші обстеження.

– Як лікують «довгий ковід»?

– Стандартів та протоколу лікування постковідного синдрому поки що не існує. Терапія залежить від симптомів, що турбують пацієнта, та результатів аналізів. Можуть бути призначені препарати для покращення когнітивних функцій, підтримки серця, нормалізації сну, відновлення роботи ШКТ, а також заспокійливі засоби, вітаміни. Лікування призначається індивідуально.

Але є й загальні рекомендації, актуальні для всіх: після хвороби намагайтеся не перевтомлюватися, лягайте спати до 23.00 (в темній, чистій та добре провітреній кімнаті), збалансовано харчуйтесь, регулярно гуляйте на свіжому повітрі та будьте фізично активні (наскільки дозволяє ваше самопочуття).

Крім того, дуже важливим є тренування когнітивних здібностей: щодня читайте, розгадуйте сканворди, вчіть напам’ять вірші або нові іноземні слова.

Ірина КАДЧЕНКО