Нещодавно у вітчизняному інформпросторі з’явилася вкрай суперечлива інформація про ідею впровадження спеціальних «цифрових» карток на продукти. Відразу після новорічних свят її було сприйнято як справжню «бомбу» суцільного позитиву. Але чи так це насправді?

Країну цього року чекає серйозне подорожчайня продуктів через зростання цін на енергоносії. Насамперед, це стосується хліба, молока, яєць, м’яса, круп, цукру та олії – за прогнозами, їхня вартість може значно зрости.

На тлі цього резонансною стала заява радника президента з економічних питань Олега Устенка: він розповів, що влада вивчає можливість запровадження в країні продуктових карток для найнезахищеніших верств населення. Тому пропонуємо докладніше з цим розібратися.

ЩИРА КОМПЕНСАЦІЯ АБО ЦИНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК?

Устенко акцентує, що цього року держава може опинитися у непростій економічній ситуації. За його словами, інфляція у сировинній продовольчій групі товарів може становити від 10% до 20%, що своєю чергою призведе до інфляційного стрибка до 8-10%.

«Зважаючи на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома – майже 50%, таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком», – заявив він.

Такий розвиток подій вимагатиме антикризових заходів від влади. За словами Устенка, це можуть бути різні доплати незахищеним верствам населення, зокрема виплати за аналогією з програмою «єПідтримка».

«В ОПУ позиція більш ніж чітка: насамперед мають отримати підтримку найбільш вразливі та незахищені верстви населення. Як – варіанти будуть розглядатися. Це можуть бути як додаткові виплати для компенсації зростання цін, так і запровадження food stamp у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикується у США. Але це ан-тикризові заходи, які можуть запроваджуватися за потреби», – впевнений пан радник.

Пізніше він уточнив, що в Офісі президента лише дискутують про можливі варіанти підтримки – про запровадження продуктових карток чи субсидій поки що не йдеться. Крім того, головне питання у тому, де взяти кошти на таку підтримку. Попередня «ціна питання» дорівнює кільком десяткам мільярдів гривень. Яких просто ніде взяти.

Якщо ціни все ж таки різко зростуть і влада введе програми підтримки, розраховувати на допомогу, за словами чиновника, зможуть лише ті, хто живе на мінімальну зарплату і прожитковий мінімум.

НОВЕ ТА ЗАБУТЕ СТАРЕ

Якщо говорити про продуктові картки, то на думку спадає не тільки вже не існуючий СРСР (як та для чого їх запровадили ще в Російській імперії за імператора Миколи ІІ, ми згадаємо за тиждень. – Ред.). Слід зауважити, що схожі програми в світі існують й сьогодні. Проте у деяких країнах просто виділяється адресна фінансова допомога, яку людина може витрачати на власний розсуд. А «продовольча допомога» надається переважно благодійними організаціями.

І майже в усіх цих численних випадках гроші платників податків ні до чого. Податки та благодійність чітко відрізняються.

Не варто забувати ще про один суттєвий нюанс. У переважній більшості країн, де працюють аналогічні програми допомоги малозабезпеченим, рівень довіри до влади принципово інший. Вона є, бо чиновники й політики не потрапляють до гучних фінансових скандалів так часто, як у нас. Там після заяви «Я вам нічого не винен» автоматом йде відставка.

І це зовсім не жарт.

Любомир ЛОГОВЕНКО