Нас завжди лякає, коли ми виявляємо ознаку якогось захворювання. Але набагато небезпечніші недуги, що здатні роками існувати в організмі безсимптомно, руйнуючи його. Саме до таких   належить  гепатит С. Той самий, який раніше таємничо називали «ні А, ні Б»…

Як можна запідозрити у себе наявність цієї хвороби та що робити, якщо захворювання підтвердилося?

Печінка у небезпеці

Гепатит С – вірусне захворювання, що проявляється запальним процесом у печінці. Вірус може призводити до розвитку як гострого, так і хронічного гепатиту різного ступеня тяжкості: від легкої форми, що триває кілька тижнів, до серйозного хронічного процесу (розвивається щонайменше у 70% випадків).

Під впливом вірусу клітини печінки пошкоджуються та перестають справлятися з виконанням життєво важливих функцій. Майже у третини пацієнтів із хронічним гепатитом С може виникнути цироз печінки, при якому відбувається загибель печінкової тканини й поступова заміна її на фіброзну (рубцеву). Іноді у хворих розвивається рак печінки.

За темпами поширення вірусного гепатиту С (ВГС) Україна сьогодні посідає одне з чільних місць у Європі. Згідно з даними ВООЗ інфіковано щонайменше 8% населення нашої країни.

Прикро, проте багато українців не здогадуються про свою недугу, оскільки вона роками може протікати безсимптомно, за що лікарі прозвали її «лагідним убивцею»…

А цілуватися не заборонено!

ВГС належить до захворювань, що передаються через кров. Зараження відбувається при потраплянні інфекції в організм через пошкоджену шкіру та слизові оболонки, вживанні ін’єкційних наркотиків. Хоча і меншою мірою, але становлять небезпеку незахищені статеві контакти, якщо один із партнерів хворий на гепатит. Також недуга може передаватися від матері до дитини під час вагітності та пологів.

Водночас ВГС не передається через грудне молоко, харчі та  воду. Безпечні й побутові контакти: обійми, поцілунки, вживання їжі та напоїв разом із хворим.

Є й такі симптоми

Інкубаційний період ВГС –  від двох тижнів до 6 місяців. Після первинного потрапляння вірусу в організм людини захворювання найчастіше протікає без специфічних ознак.

Однак у деяких пацієнтів навні блювота та  біль у животі. Часто зустрічається також потемніння сечі, біль у суглобах і значна «жовтушність» організму в цілому.  Деякі симптоми  виявляються і при хронічному перебігу хвороби, що зазвичай свідчить про подальше ураження печінки.

Діагностика та лікування

Для встановлення діагнозу та стадії захворювання застосовується ряд сучасних лабораторних досліджень, про які вам розповість лікар-інфекціоніст. Усього є три типи тестів на виявлення ВГС.

Спочатку тест на антитіла визначить, чи мали ви коли-небудь цей вірус (організм деяких людей перемагає гепатит С самостійно, без медичної допомоги). Якщо антитіла виявлені, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) покаже, чи активний вірус у вас зараз.

Якщо тест ПЛР  позитивний, тоді додаткове тестування виявить генотип (штам) вірусу. Це допоможе фахівцеві визначитися з лікуванням.

 Найефективнішим методом боротьби з ВГС на сьогодні є противірусна терапія прямої дії, завдяки якій вдається повністю очистити організм від інфекції у 90% випадків.

Раніше ці препарати через високу вартість були не по кишені більшості хворих, але вже кілька років поспіль МОЗ за спеціальною програмою закуповує інноваційні курси лікування ВГС. Причому пацієнти, які офіційно стоять у черзі на лікування, отримують препарати, переважно, безкоштовно.

Дієта плюс профілактика

Дієта хворого на ВГС має бути перш за все  щадною для печінки. Доведеться відмовитися від алкоголю, кави, жирної та смаженої їжі, міцних бульйонів, грибів, гострих спецій і приправ. Також важливо харчуватися дрібно, не переїдати й пити 1,5-2 л чистої води на день.

Профілактика гепатиту С полягає в здоровому способі життя, безпечній сексуальній поведінці та дотриманні правил особистої гігієни (ніколи не користуйтеся чужою зубною щіткою, бритвою, манікюрними ножицями).

Також важливо ретельно обирати стоматолога, косметолога, майстра манікюру та інших спеціалістів, у роботі яких можливий контакт із кров’ю…

Олесь ШОВКОШИТНИЙ