Із запровадженням кілька років тому безвізового режиму з Євросоюзом досить багато наших співвітчизників побували у європейських країнах. Повертаючись звідти, майже всі туристи справедливо захоплюються європейським рівнем життя, сучасним ідеальним станом інфраструктури, багатющим культурним надбанням.

З перших днів війни більшість європейських країн стали прихистком для тисяч українських громадян, щоправда, в останні тижні все частіше натякають на завершення періоду співчувань і жертовності.

Європейський союз -один з основних фінансових донорів України у нинішньому протистоянні з Росією. Європа допомагає нам зброєю і грішми (хоча здебільшого в борг). Однак багатотисячні мітинги останніми вихідними у Празі, Парижі, Кельні і виголошувані на них промови та гасла наводять на думку, що не скрізь і не завжди європейці розділяють відданість «європейським цінностям» своїх урядів, особливо, коли йдеться про власне благополуччя.

Ми, безумовно, вдячні нашим партнерам і друзям, сумлінно слідуємо їх порадам і рецептам, однак варто знати і пам’ятати, що високий рівень європейської цивілізації досягався різними методами і способами.

Наведу кілька фактів з історії:

■ Період колоніалізму в світі продовжувався приблизно 500 років. Абсолютною більшістю колонізованих земель володіли європейські країни. Офіційно деколонізація в світі закінчилася в 70-х роках ХХ століття, однак відлуння тривалого поневолення народів відчувається і сьогодні. Найяскравіший приклад – внутрішньоконтинентальні претензії на територію Іспанії – Гібралтар, яким до сьогодні де факто володіє Великобританія.

■ Іспанський конкістадор Франсиско Пісса-ро у своїх мемуарах відверто розхвалював геноцид інків. А масове знищення племен гереро і нама, влаштоване німцями на території нинішньої Намібії, вважається першим актом геноциду ХХ століття.

■ У період колонізації Конго, територія якої в 10 разів більша за Бельгію, було вбито близько 10 млн. місцевих жителів.

■ Франція протягом п’яти століть колонізувала багато територій. А в період визвольного руху на «чорному континенті» десятками тисяч вивозила з нього трупи до Марселя, аби «не було нюансів». До того ж ще в середині минулого століття французи відрубували руки африканським дітям, які вимушені були красти на копальнях, аби не вмерти з голоду.

■ В цей же час у вже згаданій Бельгії успішно функціонували зоопарки з чорними людьми з Африки. В 30-ті роки ХХ сто-ліття(!).

■ Італійці застосовували в Ефіопії хімічну зброю.

■ Нідерландці висадились біля берегів Намібії у 1793 році, захопивши великий порт Уолфиш-Бей, який активно використовували для работоргівлі.

Історія ситої Європи, як бачите, різна й неоднозначна. Але це не заважає нам роками доводити своє право належності до великої «сім’ї європейських народів».

Володимир ПІСОЦЬКИЙ