НАШІ БУДІВЕЛЬНИКИ ВІДНОВЛЮЮТЬ ХЕРСОНЩИНУ: як майстрів зустрічають місцеві
Йде вже не перший місяць, як наша область долучилася до проєкту «Пліч-о-пліч». У «підшефних» селах Херсонщини щодня працюють будівельники.
Вони лагодять покрівлі, фасади та паркани. Замінюють вікна і двері. Роботу виконують якісно, аби місцевим комфортно жилося. Люди радо зустрічають майстрів, які прийшли їм на допомогу.
«Проєкт «Пліч-о-пліч» ініціював Президент Володимир Зеленський. Стартував він з відбудови Херсонщини. Населених пунктів, які сильно постраждали від агресії ворога і куди не дістає його артилерія, – розповідає начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. – Наші фахівці працюють у підшефних селах третій місяць. Лагодять побиті оселі. Готують плани реконструкції тих будинків, що зруйновані вщент».
Серед тих, хто приїхав відновлювати сусідню область, Даніїл. Хлопець з Нікопольщини. Навчався на машиніста тепловоза. Втім, декілька років тому почав працювати на будівництві. Так справа його і захопила.
«Мій район під постійними обстрілами, але у село, де мешкаю, не «прилітало». Коли заїхав в Ольгине, трохи було лячно. Все навкруги побите, – поділився враженнями Даніїл. – Тут я зі своєю бригадою. Працюю на фасадних та покрівельних роботах».
Бригадир Владислав – з Кам’янського. Він у будівельній сфері вже майже десять років. Його команда злагоджена, тож одночасно в роботі до п’яти будинків.
«На відновлювальних роботах працював і у рідній області. Після обстрілу Підгородного лагодив там дахи, – розказав Владислав. – Місцеві нас дуже добре приймають. Чекають та радіють, коли бачать результат».
Вже уявляє свою оселю ошатною й мешканка Ольгиного Альона. З деокупацією села вона повернулася до рідного дому. З першим кроком на подвір’я жахнулася.
«На дитячий майданчик поблизу був «приліт». Вибуховою хвилею у хаті побило стіни. Потрощило й шифер на даху. Всередині непрохані гості з країни-агресорки також все порозбивали. Розмалювали вікна і двері, – перелічує наслідки ворожої агресії жінка. – Та все відбудуємо. Буде ще краще. Головне, щоб не літало над головою».
Михайло КУЦИХ
