Той, хто може собі дозволити відволікатися від городів, дач, неймовірної спеки чи безтурботного відпочинку і слідкує за новинами, помітив, що початок літа в інформаційному сенсі виявився дуже «насиченим». Тут тобі правоохоронці, які вже понад два тижні бігають за Петром Порошенком, з підозрою, багато-численні мітинги під президентським Офісом, провал парламентською монобільшістю програми дій уряду, нове посилення карантинних заходів. Але мені здається, що цим нас усіх просто розважають. А справжня суть проблеми дещо в іншому…

Довершує червневу інформаційну картину звістка про захворювання на коронавірус Олени Зелен-ської. У зв’язку з цим її чоловік пішов на самоізоляцію. Виглядає це, наче глава держави самоусунувся від і без того не надто сумлінного виконання своїх обов’язків. Бо весь згаданий галас і безкінечна інформаційна жуйка вміло відволікали увагу нашого суспільства від найголовнішого – підписання чергового меморандуму з МВФ.

Цей документ на сорока з гаком аркушах є у відкритому доступі. Від його прочитання не полишають тяжкі думки, а потім народжується питання: для чого було намагатись затвердити напівпорожню урядову програму, якщо є Меморандум? Бо, власне, він і є справжнім дороговказом для керівництва країни на найближчий час. Як на мене, в ньому наявне все для ліквідації залишків суверенітету і задоволення інтересів закордонних «надійних партнерів».

У Меморандумі «прекрасно» будь-що: бюджетна стабільність за рахунок підвищення податків, зростання пенсійного віку, продовження медичної реформи Супрун, усупереч нещодавнім заявам Президента, залучення «міжнародних експертів» до формування суддівського корпусу, «ринкове» ціноутворення на постачання газу вже з 1 липня. А ще документ передбачає розробку «адекватних інструментів» для теплопостачальників, у тому числі через запровадження штрафів та інших заходів. Що в перекладі на людську мову означає «вибивання» боргів. Також передбачений перегляд структури управління держпід-приємствами, в тому числі «Нафтогазом», які після цього мають стати ще більш незалежними… Від влади та від українців.

Перед вами далеко не вичерпний перелік того, на що погодилася наша влада задля отримання чергового мільярда. В борг.

Якось тривожно стає від усвідомлення, як у жорстокому світі бізнесу поводяться з боржниками, особливо – безперспективними.

Світ змінюється. Слабких у ньому не просто зневажають – підкреслено принижують. Опублікована днями в американському журналі стаття Путіна, присвячена початку Великої Вітчизняної, має нагадати нашому найвищому керівництву, що остаточна втрата Україною суб’єктності – вирок, за яким неодмінно буде покарання. Російський очільник неприховано жадає одного – встановлення нового світового порядку. Країнами, що мають ядерну зброю: США, Китаєм, Францією, Великою Британією і, власне, Росією.

Тож у нашої влади попереду багато викликів. І це – не COVID…

Володимир ПІСОЦЬКИЙ